ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/9077/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючий), Пількова К.М. та Селіваненка В.П.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 (головуючий суддя Жук Г.А., судді Мальченко А.О., Дикунська С.Я.)
за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (далі - Товариство)
про стягнення штрафу 68 000,00 грн та пені 68 000,00 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Комітет звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення штрафу 68 000,00 грн та пені 68 000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2016. у справі № 910/9077/16 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016) позовні вимоги Комітету задоволено повністю та стягнуто з Товариства в дохід загального фонду Державного бюджету України 68 000,00 грн штрафу та 68 000,00 грн пені; стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 1 378,00 грн судового збору.
11.07.2016 на виконання вказаного рішення були видані відповідні накази №910/9077/16. Строк пред'явлення вказаних наказів встановлено до 05.07.2017.
29.12.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду був виданий наказ № 910/9077/16.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2017 (залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.18) задоволено заяву про видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва від 11.07.2016 № 910/9077/16.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі № 910/9077/16 замінено позивача у справі №910/9077/16 - Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України правонаступником - Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України; рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі №910/9077/16 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 залишено без змін.
06.11.2017 видано дублікат наказу господарського суду міста Києва від 11.07.2016 № 910/9077/16 про стягнення з Товариства в дохід загального фонду Державного бюджету України 68.000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн пені.
22.08.2018 до господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства на дії Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у Київській області, відповідно до якої скаржник просив суд: визнати протиправними дії державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби міста Києва територіального управління юстиції у Київській області Полешко Л.М. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2018 №56721762; визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2018 №56721762 неправомірною та скасувати її; повернути стягувачу без виконання наказ № 910/9077/16, виданий 11.07.2016 господарським судом міста Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." на користь Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України боргу в сумі 136 000,00 грн на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2018 відмовлено Товариству в задоволенні скарги на дії Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у Київській області.
Не погодившись з даною ухвалою, Товариство, 16.11.2018 звернулось з апеляційною скаргою від 16.11.2018 № 191, в якій просило ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі №910/9077/16 скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 обставини, зазначені в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою, визнані неповажними, та такими, що не можуть бути прийняті судом, а апеляційну скаргу Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
17.01.2019 Товариство подало до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Заява обґрунтована тим, що повний текст ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2018 представник Товариства отримав 07.11.2018, що підтверджується розпискою на останньому аркуші оскаржуваної ухвали суду. Відтак, на думку Товариства, воно звернулось з апеляційною скаргою в межах встановленого законодавством строку від дати отримання повного тексту ухвали суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 визнано наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції неповажними та на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відмовлено позивачу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2018. Апеляційна скарга та додані до неї документи повернуті Товариству.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що отримання Товариством повного тексту ухвали суду залежало від волевиявлення апелянта, а не від непереборних обставин, а скаржником не наведено обґрунтованих обставин, які позбавили скаржника можливості отримати повний текст оскаржуваної ухвали в найкоротший термін.
Товариство, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 скасувати та передати справу на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно з доводами Товариства, викладеними в касаційній скарзі, 04.09.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2018; того ж дня представник Товариства звернувся до суду із заявою про видачу копії ухвали суду від 04.09.2018 із зазначенням свого номеру телефону, за яким суд міг повідомити про дату та час видачі названої ухвали. В подальшому представнику Товариства повідомили, що копію тексту ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2018 було направлено останньому на поштову адресу Товариства, однак засобами поштового зв'язку Товариство так її і не отримало. Повторно із заявами про видачу копії ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2018 представник Товариства звернувся 11.10.2018 та 01.11.2018, а отримав її лише 07.11.2018. Проте апеляційним господарським судом при постановленні ухвали від 28.01.2019 не було надано оцінки вищенаведеним фактам та документам, у результаті чого останній дійшов неправомірного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2018.
Комітет подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив у задоволенні касаційної скарги Товариства відмовити в повному обсязі, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 залишити без змін. Позивач у своєму відзиві зазначає, що представник Товариства був присутній у судовому засіданні 04.09.2018, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали та роз'яснено порядок і строк оскарження зазначеної ухвали, а відтак цей представник був обізнаний про результати розгляду справи та про порядок його оскарження. Окрім того, Комітет звертає увагу суду на те, що повний текст ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2018 був оприлюднений на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв'язку з чим Товариство не було позбавлене можливості своєчасно ознайомитись з текстом ухвали та подати апеляційну скаргу у встановлені законодавством строки. За таких обставин, на думку Комітету, свідоме ігнорування даних Єдиного державного реєстру судових рішень та відсутність активних дій зі сторони Товариства, спрямованих на отримання копії тексту ухвали від 04.09.2018, свідчить про незацікавленість останнього у швидкому оскарженні ухвали суду та вирішенні даного спору.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, вступну та резолютивну частини ухвали господарського суду міста Києва оголошено 04.09.2018, а його повний текст оформлено 05.09.2018, тобто останній день встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження припадав на 15.09.2018. Між тим, Товариство звернулося з апеляційною скаргою 16.11.2018, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку .
Згідно з статтею 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/9077/16 обґрунтована тим, що Товариство отримало повний текст ухвали суду лише 07.11.2018, у зв'язку з чим ним було пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду. Копію ухвали господарським судом міста Києва було направлено сторонам у справі 06.09.2018, однак 14.09.2018 поштове відправлення № 0103047510159 з копією ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2018, яку було направлено на юридичну адресу Товариства, було повернуто з невідомих причин.
Окрім того, апеляційним господарським судом встановлено, що 04.09.2018 представник Товариства Твердохліб І.Ю. був присутній у судовому засіданні, а відтак був обізнаний про результати розгляду справи і в цей же день звернувся до суду із заявою про видачу повного тексту ухвали суду. Також апеляційний господарський суд зазначив, і це вбачається з матеріалів справи, що представник Товариства отримав повний текст оскаржуваної ухвали лише через два місяці -07.11.2018, при цьому судом було враховано, що повний текст оскаржуваного судового рішення було оприлюднено на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (06.09.2018), у зв'язку з чим останнє не було позбавлене можливості ознайомитись із повним текстом ухвали суду від 04.09.2018 у більш короткий строк.
Саме на особу, зацікавлену у розгляді справи, покладається обов'язок своєчасного отримання тексту судового рішення. Повний текст рішення був складений та оприлюднений у відповідності до вимог процесуального закону, втім, саме Товариством не вжито належних заходів з метою своєчасного отримання його тексту.
З урахуванням вищевикладеного апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що зазначені скаржником обставини не є поважними причинами пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду у розумінні статей 119, 256 ГПК України які б підтверджували існування обставин, що перешкоджали Товариству подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Окрім того, як встановлено апеляційним господарським судом, інших підстав, які могли б свідчити про поважність підстав пропуску процесуального строку, скаржником не наведено, доказів, які свідчили б про те, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, - не подано, таким чином, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.
Відповідно до частини четвертої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За змістом статті 119 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема і процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.
Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідносин у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
При цьому відповідно до прецедентної практики Суду право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ані в підставах для поновлення строків".
Верховний Суд не вважає відмову апеляційного суду у поновленні строку на апеляційне оскарження обмеженням у доступі до правосуддя, оскільки обставини, що спричинили порушення вказаного строку, не можна вважати об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо отримання тексту судового рішення. У свою чергу, поновлення вказаного строку призведе до порушення принципу правової визначеності та права позивача на справедливий суд.
Згідно з частиною першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанцій - без змін як такої, що постановлена з додержанням норм процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 зі справи № 910/9077/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя К. Пільков
Суддя В. Селіваненко