Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.02.2018 року у справі №909/1345/14
Постанова КГС ВП від 09.11.2022 року у справі №909/1345/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 909/1345/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Голуба Є.В.,

Івано-Франківської міської ради - Буджака В.М.,

Акціонерного товариства відкритого типу «Родон» - Сохана В.Є.,

Гаражного кооперативу «Соколи» - Жируна Р.М.,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С. «ЯК БЛАГО» - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОЛІТ-ІФ» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, Гаражного кооперативу «Соколи»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 (у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Бонк Т.Б., Гриців В.М.)

та рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2021 (у складі колегії суддів: Чопко Ю.О. (головуючий), Боровець Я.Я., Стадник М.С.)

у справі № 909/1345/14

за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області

до Івано-Франківської міської ради, Акціонерного товариства відкритого типу «Родон»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Гаражного кооперативу «Соколи», Товариства з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс», Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С. «ЯК БЛАГО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОЛІТ-ІФ»,

про скасування рішень, визнання недійсними договорів, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Перший заступник прокурора Івано-Франківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Вовчинецької сільської ради (далі - Вовчинецька сільрада) і Акціонерного товариства відкритого типу «Родон» (далі - АТВТ «Родон»; правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родон» (далі - ПАТ «Родон») про:

- скасування рішення Вовчинецької сільради від 07.02.2008 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець в оренду АТВТ «Родон»;

- скасування рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га, затверджено її вартість та вирішено продати АТВТ «Родон»;

- визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008, укладеного між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ «Родон»;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, укладеного між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ «Родон»;

- визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118, виданого АТВТ «Родон» 04.06.2008.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення Вовчинецької сільради, договір оренди землі та договір купівлі-продажу землі є незаконними, підлягають скасуванню та визнанню недійсними з огляду на те, що: оспорювані договори оренди та купівлі-продажу землі укладені без проведення земельних торгів на конкурентних засадах; при проведенні експертно-грошової оцінки землі неправильно визначено цільове призначення земельної ділянки, не враховано наявність на ній об`єктів нерухомості - гаражів Гаражного кооперативу «Соколи» (далі - ГК «Соколи»), занижено експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки; площа відчуженої Вовчинецькою сільрадою земельної ділянки площею 6,3201 га більша, ніж це необхідно для обслуговування нерухомого майна АТВТ «Родон»; земельна ділянка відчужена Вовчинецькою сільрадою без вилучення у орендаря в порушення статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК); приватним нотаріусом неналежним чином надано правову оцінку документам, поданим для посвідчення оскаржуваного договору купівлі-продажу.

Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2015, 28.01.2015 та 12.10.2016 залучено до участі у справі: як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ГК «Соколи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Х-Адванс» (далі - ТОВ «Х-Адванс»), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Івано-Франківську міську раду.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015 задоволено заяву прокурора та вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Х-Адванс» вчиняти дії по відчуженню земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради, кадастровий номер 261019050190030118.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2017, позов задоволено частково; скасовано рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008 та визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008; у решті позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 04.04.2018 зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2018 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «М.С. «ЯК БЛАГО» (далі - ТОВ «М.С. «ЯК БЛАГО»).

За розпорядженням в.о. голови Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2019 з огляду на неможливість утворити новий склад суду для розгляду справи № 909/1345/14, відповідно до пункту 2 частини 1, частини 4 статті 31, частини 3 статті 40 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справу передано на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 (з урахуванням ухвали від 03.02.2020 про виправлення описки щодо дати ухвалення рішення) позов задоволено частково; скасовано рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008 та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07.03.2008; у решті позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 скасовано в частині задоволення позовних вимог і ухвалено нове рішення про відмову в позові в цій частині; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 задоволено заяву ТОВ «Х-Адванс» про ухвалення додаткового рішення про скасування заходів забезпечення позову; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті за заявою прокурора від 28.01.2015 № 05/2-62 вих-15 (вх. № 993/15 від 28.01.15) ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015, щодо заборони ТОВ «Х-Адванс» вчиняти дії по відчуженню земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118.

Постановою Верховного Суду від 20.04.2021 замінено Вовчинецьку сільраду на її правонаступника - Івано-Франківську міську раду; рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 скасовано; справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2021 відмовлено у прийнятті заяви Івано-Франківської міської ради про визнання позову; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІОЛІТ-ІФ» (далі - ТОВ «ІОЛІТ-ІФ»).

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022, у задоволенні позову відмовлено; заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2015, скасовано.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у липні 2022 року Заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постановлені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.08.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 909/1345/14 за касаційною скаргою Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2021 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.09.2022.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у липні 2022 року ГК «Соколи» подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постановлені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.08.2022 поновлено ГК «Соколи» строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2021 у справі № 909/1345/14; відкрито касаційне провадження у справі № 909/1345/14 за касаційною скаргою ГК «Соколи» на зазначені судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.09.2022.

ПАТ «Родон», ТОВ «Х-Адванс», ТОВ «М.С. «ЯК БЛАГО», ТОВ «ІОЛІТ-ІФ» надіслали до Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та ГК «Соколи» у справі № 909/1345/14.

ГК «Соколи» у відзиві на касаційну скаргу прокурора підтримав наведені у ній доводи та просить її задовольнити.

Івано-Франківська міська рада у відзиві на касаційні скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та ГК «Соколи» підтримала доводи скаржників та не заперечила проти задоволення касаційних скарг.

ПАТ «Родон», ТОВ «Х-Адванс», ТОВ «М.С. «ЯК БЛАГО», ТОВ «ІОЛІТ-ІФ» у відзивах на касаційні скарги зазначають про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просять залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

ТОВ «Х-Адванс», ТОВ «М.С. «ЯК БЛАГО», ТОВ «ІОЛІТ-ІФ» у відзивах на касаційні скарги також просять здійснити розгляд справи № 909/1345/14 без участі представників цих товариств.

04.10.2022 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення ГК «Соколи».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.09.2022 розгляд касаційних скарг Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Гаражного кооперативу «Соколи» відкладено на 12.10.2022.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2022 розгляд касаційних скарг Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Гаражного кооперативу «Соколи» відкладено на 09.11.2022.

ТОВ «Х-Адванс», ТОВ «М.С. «ЯК БЛАГО», ТОВ «ІОЛІТ-ІФ» в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судових засідань, що підтверджено матеріалами справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради від 16.03.1982 № 96 «Про зміни в адміністративно-територіальному устрою міст Івано-Франківська та Тисменицького району» підпорядковано Вовчинецьку сільраду народних депутатів Тисменицького району Івано-Франківській міській раді народних депутатів.

На підставі рішення виконавчого комітету Тисменицької районної ради Івано-Франківської області від 14.12.1983 № 340 підприємству п/с Г-4710 видано державний акт Б № 082705 на право постійного користування землею загальною площею 43,9 га під будівництво промислової зони, котельні, підстанції АТС, технікуму електронних приладів, розширення підприємства та житлове будівництво, відведену відповідно до розпоряджень Ради Міністрів УРСР від 06.03.1969 № 178-р, від 14.01.1976 № 26-р, від 27.10.1978 № 706-р, від 13.04.1983 № 198-р та рішення облвиконкому від 23.06.1969 № 342/с, а також під тепличне господарство згідно рішення облвиконкому від 28.10.1983 № 345.

Згідно з пунктом 4 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради від 21.11.1989 № 90, ураховуючи адміністративне підпорядкування сіл Вовчинець, Угорники, Микитині, Хриплин, Крихітці Івано-Франківській міській раді народних депутатів і те, що значна частина земель землекористувачів Тисменицького району передана під розміщення підприємств, організацій і установ міста, зобов`язано Івано-Франківський міськвиконком і Тисменицький райвиконком внести зміни в земельно-облікові документи, включивши в межі м. Івано-Франківська 3413,1 га земель згідно з додатком № 4.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.02.1990 № 51 «Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому…» дозволено заводу «Позитрон» проектування та будівництво, зокрема ІІІ-черги розширення заводу по вул. Об`їзна - с. Вовчинець при умові виконання виданих технічних умов.

АТВТ «Родон», правонаступником якого є ПАТ «Родон», створено згідно з наказом Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.11.1993 № 650 шляхом перетворення Державного підприємства заводу «Позитрон» (яке раніше мало назву п/с Г-4710) у Відкрите акціонерне товариство «Родон» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.96.1993, що підтверджується Статутом АТВТ «Родон» у новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Родон» № 1 від 20.04.2004, зареєстрованим виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 30.08.2004.

Рішенням Вовчинецької сільради Івано-Франківської міської ради від 02.03.1995 надано виконавчому комітету сільської ради право вилучення та надання земельних ділянок згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України (у відповідній редакції).

11.03.1996 виконавчий комітет Вовчинецької сільради Івано-Франківської міської ради прийняв рішення № 8 «Про поновлення права постійного користування АТ «Родон» землею в межах с. Вовчинець для промислового будівництва, розширення підприємства, тепличного господарства та розвиток соціальної сфери, на котру був виданий Державний акт серії Б № 082705», яким підтверджено право постійного користування АТ «Родон» земельною ділянкою розміром 48,0715 га, в тому числі на землях с. Вовчинець площею 47,8873 га. Цим же рішенням на підставі спільного рішення від 27.02.1996 № 8/4, актів передачі земельної ділянки площею 2 га Вовчинецькій сільраді, а також акта передачі теплиці площею 2,81 га Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерком» ЛТД, вирішено вилучити в АТ «Родон» з площі 47,8843 га площу 4,81 га. Вигороджену промислову зону розміром 43,0776 га вирішено вважати межею розмежування між АТ «Родон» та землями с. Вовчинець.

13.05.1996 на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільради Івано-Франківської міської ради від 11.03.1996 № 8 Вовчинецькою сільрадою видано АТ «Родон» Державний акт на право постійного користування землею серії ІФ від 13.05.1996, згідно з яким надано у постійне користування 47,8863 га землі в межах згідно з планом землекористування для промислового будівництва, розширення підприємства та розвитку соціальної сфери.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16.06.1998 № 216 дозволено АТВТ «Родон» проведення проектно-пошукових робіт для будівництва тимчасово, терміном на 5 років, автогаражної стоянки на власній території по вул. Вовчинецькій, 225.

26.06.1998 згідно з витягом з протоколу № 29 засідання правління АТВТ «Родон» прийнято рішення про надання своїй філії - Фізкультурно-оздоровчому комплексу (ФОК) «Кристал», тимчасово, 60 000 кв. м землі на території АТ «Родон», відведеній під розширення будівництва заводу «Позитрон» по вул. Вовчинецькій, 225, для відкриття тимчасової платної автогаражної стоянки.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.1998 № 287 «Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому» дозволено АТВТ «Родон» будівництво тимчасово, терміном на 5 років, гаражної автостоянки на власній території перспективного розширення підприємства на вул. Вовчинецькій, 225 (дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт - рішення міськвиконкому від 16.06.1998 № 216) за умови виділення 500 місць міськвиконкому відповідно до укладеної угоди.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.09.1998 № 380 «Про розгляд матеріалів міського відділу земельних ресурсів» надано дозвіл на зміну цільового використання земельної ділянки площею 6,0 га на вул. Вовчинецькій, 225, із земель промисловості для влаштування і експлуатації тимчасової автогаражної стоянки. Ця земельна ділянка знаходиться на території АТВТ «Родон», вільна від споруд та зелених насаджень. АТВТ «Родон» зобов`язано виготовити проект відведення земельної ділянки на зміну цільового використання і подати його на затвердження, а також укласти договір з міськвиконкомом про надання на цій території 500 автогаражних місць для громадян міста, в тому числі для громадян, які мали направлення в автогаражну стоянку Приватного підприємства «Плекс», згідно зі списком, що додається, в термін до 01.10.1998.

22.10.1998 виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення № 391, яким затвердив проект відведення земельної ділянки філії АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» площею 5,22 га на вул. Вовчинецькій, 225, за рахунок земель АТВТ «Родон» (дозвіл на зміну цільового використання землі, виданий згідно з рішенням міськвиконкому від 22.09.1998 № 380). Надано зазначену земельну ділянку філії АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» у тимчасове користування терміном на 5 років для влаштування автогаражної стоянки. Зобов`язано філію АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» укласти договір з міськвиконкомом на право тимчасового користування земельною ділянкою в термін до 01.12.1998, який подати у міський відділ земельних ресурсів.

Відповідно до акта вибору земельної ділянки для влаштування автогаражної стоянки на території АТ «Родон» по вул. Вовчинецькій, 225, складеного 23.10.1998 комісією у складі першого заступника міського голови, голови Вовчинецької сільради, головного архітектора м. Івано-Франківська, начальника міського відділу земельних ресурсів, головного санітарного лікаря, начальника Івано-Франківської державної інспекції безпеки, начальника пожежної інспекції у присутності представника АТВТ «Родон», обрана земельна ділянка площею 5,22 га вільна від капітальної забудови.

17.07.2001 на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.1998 № 391 між Івано-Франківською міською радою та ФОК «Кристал» укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 5,22 га строком на 5 років для влаштування автогаражної стоянки на вул. Вовчинецькій, 225, який зареєстровано в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.09.2001 за № 125.

17.07.2001 виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення № 305, яким за згодою АТВТ «Родон» вилучив у Товариства земельну ділянку площею 7,4600 га на вул. Вовчинецькій, 225, та зобов`язав АТВТ «Родон» внести зміни до Державного акта на право постійного користування землею. Цим же рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки філії АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» площею 7,4600 га на вул. Вовчинецькій, 225, з наданням її в тимчасове користування терміном на 5 років для розміщення та обслуговування автогаражної стоянки легкових автомобілів. Зобов`язано ФОК «Кристал» укласти договір на право тимчасового користування землею в термін до 01.09.2001.

17.08.2001 на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.07.2001 № 305 між Івано-Франківською міською радою та ФОК «Кристал» укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 7,4600 га строком на 5 років для розміщення та обслуговування автогаражної стоянки легкових автомобілів по вул. Вовчинецькій, 225, про що в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.09.2001 вчинено відповідний запис № 124.

20.02.2004 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію ГК «Соколи» як юридичної особи.

20.02.2006 Івано-Франківська міська рада прийняла рішення «Про вилучення та надання земельних ділянок», згідно з пунктом 50 якого за систематичну несплату земельного податку припинено дію договору, зареєстрованого 11.09.2001, на право тимчасового користування землею площею 5,22 га на вул. Вовчинецькій, 225, укладеного з філією АТВТ «Родон» ФОК «Кристал». Також цим рішенням затверджено матеріали із землеустрою щодо складання та виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та передачу в оренду ГК «Соколи» на один рік земельної ділянки загальною площею 6,3201 по вул. Вовчинецькій, 225, для обслуговування гаражів.

На підставі зазначеного рішення 16.03.2006 між Івано-Франківською міською радою та ГК «Соколи» укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225, для обслуговування гаражів, строком на один рік.

Дію зазначеного договору продовжено не було, що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі № 909/538/13 (за участю ГК «Соколи», Івано-Франківської міської ради, Вовчинецької сільради, ТОВ «Х-Адванс»), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014.

18.07.2006 Вовчинецька сільрада Івано-Франківської міської ради прийняла рішення, яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,7544 га на вул. Вовчинецькій, 225, АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» у зв`язку з закінченням договорів на право тимчасового користування земельними ділянками, укладеними з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 17.07.2001 та 22.10.1998, доручила виготовити грошові оцінки земельних ділянок площею 5,4343 га та 6,3201 га та передати в оренду для влаштування автогаражної стоянки терміном на чотири роки з дня підписання та реєстрації договорів оренди землі. Доручено сільському голові та директору філії АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» укласти відповідні договори оренди земельних ділянок та договір про сприяння соціально-економічному розвитку села, а також філії АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» провести державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок в Івано-Франківському міському центрі Державного земельного кадастру.

02.11.2006 на підставі рішення Вовчинецької сільради Івано-Франківської міської ради від 18.07.2006 між Вовчинецькою сільрадою та філією АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» укладено договір оренди землі, за умовами якого передано в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражної стоянки автомобілів терміном на 4 роки. У пункті 2 розділу 2 цього договору вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7400720,38 грн.

29.11.2007 виконавчий комітет Вовчинецької сільради Івано-Франківської міської ради прийняв рішення «Про заяви та звернення громадян і організацій», яким визнано ВАТ «Родон» власником об`єкта - КПП (транспортна прохідна), розташованого за адресою: вул. Вовчинецька, 225-Б, згідно з реєстраційним посвідченням (інв. № 1842).

12.12.2007 на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільради від 29.11.2007 № 41 за АТВТ «Родон» зареєстровано право власності на нерухоме майно - КПП (транспортну прохідну), площею 22,6 кв. м, що знаходиться за адресою: с. Вовчинець, вул. Вовчинецька, 225-Б, та видано власнику свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2007, копію якого долучено до матеріалів справи.

Рішенням Вовчинецької сільради Івано-Франківської міської ради від 04.01.2008 «Про заяву суб`єкта підприємницької діяльності АТВТ «Родон» надано дозвіл АТВТ «Родон» на складання технічного звіту земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га з метою укладення договору оренди з правом викупу для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, яка знаходиться на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець; доручено сільському голові Назару М. М. та АТВТ «Родон» укласти договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га. Цим же рішенням вирішено розірвати договір оренди з філією АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» з моменту укладення договору з АТВТ «Родон» та надано останньому дозвіл на складання експертної грошової оцінки зазначеної ділянки з метою подальшого викупу.

31.01.2008 згідно з висновком Управління земельних ресурсів у м. Івано-Франківську, останнє погодило матеріали із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225, з передачею її в оренду для обслуговування гаражної стоянки автомобілів. Зазначено, що ця земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту та відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

07.02.2008 Вовчинецька сільрада прийняла рішення «Про матеріали Управління земельних ресурсів», згідно з пунктом 1 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ «Родон», площею 6,3201 га, на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець; земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець вирішено передати в оренду АТВТ «Родон» для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі (пп. 1.1 п. 1 рішення); зобов`язано АТВТ «Родон» виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га (пп. 1.2 п. 1 рішення); сільського голову та АТВТ «Родон» в особі президента зобов`язано укласти договір оренди (пп. 1.3 п. 1 рішення); АТВТ «Родон» зобов`язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру (пп. 1.4 п. 1 рішення); з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 6,3201 га з АТВТ «Родон», вирішено розірвати договір оренди від 13.04.2007 № 040729400006 з філією АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» (пп. 1.5 п. 1 рішення).

Також згідно з пунктом 2 зазначеного рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ «Родон» площею 4,1427 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець; земельну ділянку площею 4,1427 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець вирішено передати в оренду АТВТ «Родон» для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі (пп. 2.1 п. 2 рішення); АТВТ «Родон» зобов`язано виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 4,1427 га (пп. 2.2 п. 2 рішення); сільського голову М. Назара та АТВТ «Родон» в особі президента Я. Каспрука зобов`язано укласти договір оренди (пп. 2.3 п. 2 рішення); АТВТ «Родон» зобов`язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру (пп. 2.4 п. 2 рішення); з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 4,1427 га з АТВТ «Родон», вирішено розірвати договір оренди № 040629400014 від 13.10.2006 з філією АТВТ «Родон» ФОК «Кристал» на земельну ділянку площею 5,4343 га (пп. 2.5 п. 2 рішення).

На підставі зазначеного рішення 13.02.2008 між Вовчинецькою сільрадою (орендодавець) та АТВТ «Родон» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендарю передано у строкове платне володіння строком на 3 роки земельну ділянку несільськогосподарського призначення з правом викупу для обслуговування гаражної стоянки автомобілів площею 6,3201 га, яка знаходиться на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7609599,98 грн.

У подальшому рішенням Вовчинецької сільради від 07.02.2008 «Про надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності з метою подальшого викупу», надано дозвіл АТВТ «Родон» на складання експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності з метою подальшого викупу, а саме земельних ділянок площею 6,3201 га та 4,1427 га для обслуговування гаражних стоянок автомобілів, які знаходяться на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець. Звіти про експертну грошову оцінку землі подати на затвердження сесії сільської ради для визначення ціни продажу земельної ділянки як істотної умови договору купівлі-продажу земельної ділянки.

07.02.2008 суб`єктом оціночної діяльності на замовлення АТВТ «Родон» (договір від 07.02.2008 № 070208) надано висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 63 201 кв. м, наданої Товариству в оренду для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, визначивши її експертну вартість у сумі 1 580 025,00 грн.

Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 28.02.2008 № 685А, складеним Головним управлінням земельних ресурсів у Івано-Франківській області, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2008 підготовлено згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, оцінюється позитивно та погоджується, а відтак підлягає наступному затвердженню на сесії Сільради.

Рішенням Вовчинецької сільради від 29.02.2008 «Про продаж земельної ділянки АТВТ «Родон» погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець і ухвалено: затвердити вартість земельної ділянки площею 6,3201 га у розмірі 1 580 025,00 грн на підставі експертної грошової оцінки (висновок експерта про оціночну вартість від 07.02.2008); продати АТВТ «Родон» земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець за 1 580 025,00 грн для обслуговування гаражної стоянки автомобілів; оплату здійснити до 29.03.2008; зобов`язано АТВТ «Родон» укласти з виконавчим комітетом Вовчинецької сільради договір про сприяння соціально-економічному розвитку села у термін до 29.03.2008 з розрахунку 20 % від затвердженої експертної грошової оцінки земельної ділянки; зобов`язати АТВТ «Родон» виконувати обов`язки власника земельної ділянки та землекористувача відповідно до вимог статей 91 96 ЗК; забезпечити вільний доступ для прокладання нових реконструкцій і експлуатації існуючих інженерних споруд, що знаходяться в межах території; доручити міському відділу земельних ресурсів забезпечити підготовку та укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки та видачу Державного акта на право власності на землю в установленому порядку, внести зміни в земельно-облікові документи; зобов`язати сільського голову та президента АТВТ «Родон» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки і посвідчити його нотаріально у термін до 1 місяця; вважати договір оренди земельної ділянки від 18.02.2008 № 040829400001, укладений між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ «Родон» таким, що втратив чинність, у зв`язку з передачею у власність земельної ділянки площею 6,3201 га з моменту підписання сторонами договору купівлі-продажу.

На виконання зазначеного рішення 07.03.2008 між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ «Родон» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: с. Вовчинець Івано-Франківської міськради, вул. Вовчинецька, 225, загальною площею 6,3201 га, кадастровий номер 2610190501:09:003:0101 згідно з доданим планом земельної ділянки (пункт 1.1 договору); функціональне призначення земельної ділянки - землі транспорту; на земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомості - транспортна прохідна; продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про які на момент підписання договору продавець чи покупець не могли знати, не знаходиться під арештом і в спорі не перебуває; ціна продажу становить 1 580 025,00 грн (пункти 1.3, 1.4, 1.6, 2.1 договору). Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А. А. 07.03.2008 та зареєстровано у реєстрі за № 1159.

18.03.2008 на підставі зазначеного договору АТВТ «Родон» видано державний акт серії ЯЕ № 839865.

Рішенням Вовчинецької сільради від 16.04.2008 анульовано виданий АТВТ «Родон» державний акт від 18.03.2008 на земельну ділянку площею 6,3201 га та зобов`язано Товариство виготовити новий державний акт на земельну ділянку площею 6,2207 для обслуговування гаражної стоянки автомобілів та провести державну реєстрацію. Також цим рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,5900 га, розташованої по вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець, цільове призначення якої змінюється АТВТ «Родон» - для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів, а також було анульовано: державні акти від 18.03.2008 № 020829400002 на земельну ділянку площею 4,1427 га; від 18.03.2008 № 020829400008 на земельну ділянку площею 0,0782 га; від 18.03.2008 № 020829400006 на земельну ділянку площею 1,0980 га; від 18.03.2008 № 020829400004 на земельну ділянку площею 0,0820 га; від 18.03.2008 № 020829400005 на земельну ділянку площею 0,0745 га та зобов`язано АТВТ «Родон» виготовити державні акти на земельні ділянки: площею 3,5900 га - для ведення комерційної діяльності (для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів); площею 0,0355 га - для виробничої діяльності; площею 1,9493 га - для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.

04.06.2008 на підставі рішення Вовчинецької сільської ради від 16.04.2008 видано АТВТ «Родон» державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.

У подальшому земельну ділянку площею 6,2207 га на підставі розподільчого балансу було передано від АТВТ «Родон» до ТОВ «ІКС-Адванс», а від ТОВ «ІКС-Адванс» передано ТОВ «Х-Адванс», якому Вовчинецька сільрада видала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 657804.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 23.04.2012 серії ЯК № 992015, на підставі рішення Вовчинецької сільради від 16.04.2008 та розподільчого балансу від 17.05.2011, складеного між ТОВ «ІКС-Адванс» і АТВТ «Родон», ТОВ «ІКС-Адванс» є власником земельної ділянки площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташованої на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.10.2012 серії ЯМ № 657804, на підставі розподільчого балансу від 19.10.2011 ТОВ «Х-Адванс» є власником земельної ділянки площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташованої на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 21.08.2013 зареєстровано за ПАТ «Родон» право постійного користування земельною ділянкою, розташованою по вул. Вовчинецькій, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, кадастровий номер 2610190501:09:003:0145, право на яку виникло на підставі державного акта на право постійного користування землею від 13.05.1996, виданого Вовчинецькою сільрадою.

Згідно з інформацією, що міститься у долученому до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 30.11.2013, приміщення транспортної КПП (транспортна прохідна) площею 22,6 кв. м, що розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225-Б, с. Вовчинець, належить на праві приватної власності ТОВ «М.С. «ЯК БЛАГО», право власності зареєстровано на підставі договору від 30.10.2013, зареєстрованого у реєстрі за № 1749.

При новому розгляді справи ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «ІОЛІТ-ІФ». Судом установлено, що ТОВ «ІОЛІТ-ІФ» придбало спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 30.07.2020 з попереднім власником ТОВ «Х-Адванс», про що внесено запис до реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, за встановлених обставин, на цей час власником спірної земельної ділянки є ТОВ «ІОЛІТ-ІФ».

За результатами нового розгляду справи суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову; при цьому судом не було встановлено обставин, які відповідно до вимог законодавства є підставою для скасування рішень ради та визнання недійсними оспорюваних договорів оренди та купівлі-продаж, а також державного акта на право власності на земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишив без змін, погодившись з такими висновками місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог. Водночас суд апеляційної інстанції з огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду зазначив, що позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним, оскільки задоволення позовних вимог не може призвести до захисту порушеного права позивача (у разі його наявності), який виступає в інтересах держави, щодо відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, та потребуватиме додаткових засобів захисту. При цьому обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

У поданій касаційній скарзі прокурор зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи неправильно застосовано положення статей 14 19 Конституції України, статей 116, 120, 124, 126, частин 1, 2 статті 134, статей 135 152 174 ЗК, статей 10, 16, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 16 21 203 215 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), оскільки, зокрема, судами не враховано, що відповідачами порушено порядок передачі земельної ділянки у користування, а у подальшому у власність, що є підставою для визнання незаконними відповідних рішень та укладених на їх підставі договорів; судами не враховано обставин знаходження на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, належного членам ГК «Соколи», у якого земельна ділянка перебувала в оренді; суди безпідставно дійшли висновку про обрання неефективного способу захисту порушеного права; судами не надано належної оцінки доказам, поданим в обґрунтування вимог позову; судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 20.04.2021 у справі № 909/1345/14, від 04.07.2019 у справі № 922/101/16, від 07.08.2019 у справі № 910/7960/18, від 20.02.2019 у справі № 922/6220/15, від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 24.11.2020 у справі № 809/563/15, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, постановах Верховного Суду України від 02.11.2016 у справі № 6-2161цс16, від 02.11.2016 у справі № 522/10652/15-ц.

У поданій касаційній скарзі ГК «Соколи» послався, зокрема, на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано положення статей 14 19 Конституції України, статей 21 203 215 638 764 ЦК, статей 19 21 95 116 124-128 134 140 152 193 ЗК, статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди; судами попередніх інстанцій в порушення статті 75 ГПК не враховано обставин, встановлених у судових рішеннях в справах № 809/563/15, № 910/4528/15-г, 910/2942/19; судами не враховано, що відповідно до статті 310 ГПК висновки суду касаційної інстанції, з яких скасовано судові рішення, є обов`язковими при новому розгляді справи; судами в порушення статті 316 ГПК не виконано вказівок Верховного Суду при новому розгляді справи; судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що оспорювані у цій справі рішення Вовчинецької сільради та укладені на їх підставі договори суперечать вимогам законодавства, прийнято за відсутності відповідних повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою; судами попередніх інстанцій не враховано прав та законних інтересів членів ГК «Соколи» щодо користування спірною земельною ділянкою; судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 911/436/17, 22.03.2018 у справі № 910/13129/17, Верховного Суду України від 12.09.2012 у справі № 6-71цс12; скаржник також послався на порушення судами попередніх інстанцій зазначених норм матеріального права, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, враховуючи встановлені ГПК межі зазначеного перегляду, виходить із такого.

У статті 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а також право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а у статті 16 ЦК передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167 170 ЦК набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (стаття 53 ГПК).

Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 2).

Отже, частина 1 статті 14 ГПК передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

При цьому суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

У частині 2 статті 16 ЦК визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (інтересу). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Зміст статті 6 Конвенції свідчить, що доступ до правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права (інтересу) позивача, бути адекватним наявним обставинам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Прокурором у справі, яка розглядається, обрано такий спосіб захисту прав та інтересу держави щодо спірної земельної ділянки, як - скасування рішення Вовчинецької сільради від 07.02.2008 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець в оренду АТВТ «Родон»; - скасування рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га, затверджено її вартість та вирішено продати АТВТ «Родон»; - визнання недійсними договорів оренди землі від 13.02.2008 та купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, укладених між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ «Родон»; - визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118, виданого АТВТ «Родон» 04.06.2008.

Разом із тим, за встановленими у справі фактичними обставинами, що підтверджуються наявними в справі доказами, згідно з інформацією, що міститься у долученому до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 30.11.2013, приміщення транспортної КПП (транспортна прохідна) площею 22,6 кв. м, що розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225-Б, с. Вовчинець, належить на праві приватної власності ТОВ «М.С. «ЯК БЛАГО», право власності зареєстровано на підставі договору від 30.10.2013, зареєстрованого у реєстрі за № 1749; також судом установлено, що ТОВ «ІОЛІТ-ІФ» придбало спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 30.07.2020 з попереднім власником ТОВ «Х-Адванс», про що внесено запис до реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, за встановлених обставин, на цей час власником спірної земельної ділянки є ТОВ «ІОЛІТ-ІФ».

Водночас, необхідно зазначити, що судами попередніх інстанцій установлено, зокрема, що спірна земельна ділянка не знаходиться у власності АТВТ «Родон»; у останнього власника земельної ділянки існує ряд спорів з ГК «Соколи», зокрема у справах № 909/837/13, № 909/908/13, № 344/14444/16-ц, у тому числі щодо оренди земельної ділянки, про що зазначали сторони у своїх поясненнях під час розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 ГПК, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суди всіх інстанцій в силу положень статей 14 269 300 ГПК розглядають справи в межах заявлених позивачем вимог.

Частина 2 статті 5 ГПК надає суду право самостійно визначити ефективний спосіб захисту лише в тому разі, коли такий спосіб захисту не визначено законом.

Серед способів захисту речових прав ЦК виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Для витребування майна, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване (подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16, від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).

Зокрема, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, належним способом захисту прав позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (такі висновки сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

За таких обставин у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що задоволення позовних вимог у цій справі не призведе до поновлення прав позивача, який виступає в інтересах держави, відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, який звернувся з цим позовом в інтересах держави, оскільки у тому числі потребуватиме додаткових засобів захисту. При цьому обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Посилання у касаційній скарзі прокурора на постанови Верховного Суду, у яких викладено правові позиції щодо способу захисту порушеного права позивача, не підтверджує підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, оскільки висновки, за яких суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту права не тільки не суперечить висновкам, наведеним у цих постановах Верховного Суду, а навпаки узгоджуються з ними.

Обрання позивачем неналежного/неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

За таких обставин Верховний Суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційних скарг по суті спору, тому відповідні доводи касаційних скарг та надані на підтвердження пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК судові рішення не приймаються судом касаційної інстанції і не розглядаються.

Разом із тим необхідно зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

З огляду на викладене, посилання як у позовній заяві, так і в касаційній скарзі прокурора на порушення прав та інтересів ГК «Соколи» щодо предмета спору не відповідає визначеній законом компетенції прокурора щодо звернення до суду за захистом прав та законних інтересів держави.

Разом із тим доводи касаційної скарги ГК «Соколи» стосовно порушення його прав та законних інтересів на користування спірною земельною ділянкою як орендаря спростовуються обставинами, встановленими, зокрема судовим рішенням у справі № 909/538/13, що набрало законної сили (про що зазначено в судових рішеннях у справі, яка розглядається), яким відмовлено у задоволенні позову ГК «Соколи» про укладення додаткової угоди до договору оренди землі в порядку статті 33 Закону України «Про оренду землі»; зокрема у цьому рішенні зазначено, що на момент виникнення у ГК «Соколи» переважного права на поновлення договору оренди землі від 16.03.2006, тобто на квітень 2007 року, діяла редакція зазначеної норми, яка не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі, а відповідного рішення про поновлення договору оренди землі Івано-Франківська міська рада не приймала.

Крім того, суд касаційної інстанції бере до уваги, що судами попередніх інстанцій не було встановлено будь-яких обставин пред`явлення ГК «Соколи» позову на захист своїх прав щодо предмета спору.

Інші доводи касаційних скарг не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

З огляду на викладене аргументи, наведені у касаційних скаргах, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційних скарг.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційних скарг про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а постановлених у справі судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, Гаражного кооперативу «Соколи» залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 у справі № 909/1345/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

В.Г. Суховий