Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 року

м. Київ

cправа №910/13152/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Себ Україна"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.)

від 13.06.2025

з розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2025

за заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1",

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Себ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"

про стягнення 52 751 413,60 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Груп Себ Україна" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі - Відповідач) 52 751 413,16 грн за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки від 01.08.2009 №931590092, з них: 43 334 052,32 грн - основний борг, 7 679 138,19 грн - інфляційні втрати, 1 738 222,65 грн - три проценти річних.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі №910/13152/23, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 43 334 052,32 грн основного боргу, 7 679 138,19 грн інфляційних втрат, 1 734 961,94 грн трьох процентів річних та 632 977,83 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено повністю.

3. 04 квітня 2024 року Господарський суд міста Києва видав наказ на виконання рішення.

4. 27 січня 2025 року Позивач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив звернути стягнення на грошові кошти в сумі 57 180 466,19 грн, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється зазначеною особою, а саме на кошти, які належать Відповідачу та знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (код ЄДРПОУ 32498133), мають бути перераховані на користь Відповідача. Крім того, Позивач просив до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти, належні боржнику від іншої особи, накласти арешт на грошові кошті в сумі 57 180 466,19 грн, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1".

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у задоволенні заяви Позивача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, відмовлено повністю.

6. Не погодившись із вказаною ухвалою, Позивач оскаржив її у апеляційному порядку.

7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 апеляційну скаргу Позивача залишено без руху. Запропоновано Позивачу усунути встановлені недоліки, а саме протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати докази сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

8. 15 травня 2025 року від Позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн, та заява про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. Позивач вказав, що сплатив визначену суму судового збору, а його представник у межах встановленого процесуальним законом строку (07 березня 2025 року) підготував пояснення та сформував у електронному кабінеті відповідну заяву, що підтверджується відміткою про дату формування вказаної заяви у підсистемі "Електронний суд". Водночас із технічних причин ця заява не була відправлена до Північного апеляційного господарського суду.

Стислий зміст оскаржуваного судового рішення

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Позивача про поновлення процесуального строку від 15.05.2025. Апеляційну скаргу Позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 та додані до неї матеріали повернуто (надіслано) Позивачу. Роз`яснено, що Позивач має право повторно подати апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2025.

10. Суд апеляційної інстанції, зокрема, дійшов таких висновків:

- ухвала Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 надіслана в електронний кабінет Позивача із використанням підсистеми "Електронний суд" 27 лютого 2025 року о 19:30 год. Натомість заява про усунення недоліків апеляційної скарги з долученням платіжної інструкції від 07.03.2025 2НРЕ-ХХ6Т-877Р-1868 на суму 2 422,40 грн надійшла до Північного апеляційного господарського суду 15 травня 2025 року. Того ж дня Позивач подав заяву про поновлення процесуального строку;

- доводи Позивача, згідно з якими заява про усунення недоліків не була відправлена з технічних причин, не підтверджують поважність пропуску строку на апеляційне оскарження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001). Позивач протягом тривалого часу, принаймні з 07 березня 2025 року до 15 травня 2025 року, не цікавився з розумним інтервалом часу провадженням у справі та не вживав заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та правова позиція іншого учасника справи

11. 23 червня 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2025, у якій просить скасувати її та направити справу №910/13152/23 для розгляду до суду апеляційної інстанції іншим складом.

12. У тексті касаційної скарги Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 13 73 74 119 255 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) необ`єктивно та упереджено надав оцінку обставинам і доводам, наведеним у заяві про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, що призвело до ухвалення незаконного та несправедливого судового рішення про відмову в задоволенні такої заяви. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.12.2018 у справі №904/5995/16, щодо необхідності вчинення судом дій для вирішення питання про поновлення процесуального строку та з цією метою з`ясування наявності підстав для його поновлення.

13. 05 серпня 2025 року, в межах строку, встановленого Верховним Судом, Відповідач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

14. Верховний Суд перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

15. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції від 15.05.2025, якою відмовлено у задоволенні заяви Скаржника про поновлення процесуального строку та повернуто апеляційну скаргу.

16. За змістом статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

17. Стаття 258 ГПК України закріплює вимоги до форми та змісту апеляційної скарги, зокрема, передбачає долучення до неї доказів сплати судового збору (пункт 2 частини третьої).

18. За приписами частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

19. Так, згідно з частиною першою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

20. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

21. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина четверта статті 174 ГПК України).

22. У справі, що переглядається, ухвалою від 25.02.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без руху апеляційну скаргу Скаржника у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн; встановив строк на усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали.

23. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

24. З метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання процесуальних строків учасники справи мають вчиняти усі можливі та залежні від них дії, в тому числі забезпечувати своєчасну підготовку та подання процесуальних документів.

25. Подання заяви про усунення недоліків є суб`єктивною дією скаржника, яка залежить від його волевиявлення.

26. Частиною четвертою статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

27. Відповідно до статті 119 ГПК України:

- суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша);

- встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 119 ГПК України).

28. Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи, натомість продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також і з власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може відбутися лише до його закінчення. Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.02.2019 у справі №922/1161/18, від 02.12.2019 у справі №921/230/19.

29. Скаржник не заперечує, що пропустив десятиденний строк на подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, проте вважає, що (1) він підлягав поновленню, оскільки суд не з`ясував причин звернення поза встановлений строк; (2) пропуск процесуального строку стався з технічних причин. Заява формувалася з використанням підсистеми "Електронний суд".

Інших доводів, якими обґрунтовується незаконність ухвали суду апеляційної інстанції, касаційна скарга не містить.

30. Відповідно до статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та / або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

31. Пунктом 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача "Електронного суду", підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

32. До створених в "Електронному суді" документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються (пункт 27 Положення).

33. Верховний Суд звертає увагу, що після надсилання засобами "Електронного суду" документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених) (пункт 36 Положення).

34. Згідно з пунктом 37 Положення до електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

35. Інформація про надходження до електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його електронного кабінету (пункт 38 Положення).

36. Відповідно до пункту 41 Положення у разі реєстрації отриманого документа до електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

37. Зі змісту оскаржуваної ухвали від 13.06.2025 не вбачається, що Скаржник довів, а Північний апеляційний господарський суд встановив наявність певних технічних причин, які об`єктивно, незалежно від волі Скаржника, перешкодили надсиланню заяви у підсистемі "Електронний суд".

38. При цьому встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів попередніх інстанцій. Якщо оцінка доказів зроблена судом першої та / або апеляційної інстанцій, Верховний Суд не наділений повноваженнями втручатися в неї, що випливає з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, які передбачені статтею 300 ГПК України.

39. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

40. Суд наголошує, що особа, яка подає процесуальний документ, зокрема, в електронній формі, повинна додержуватися встановленої процедури його складання, підписання та надсилання.

41. Скаржник не пересвідчився, що заява про усунення недоліків апеляційної скарги була підписана, надіслана у встановленому порядку та зареєстрована судом, попри відповідний функціонал електронного кабінету (пункти 37, 38, 41 Положення).

42. Навпаки, у тексті касаційної скарги зазначено, що представник Скаржника самостійно виявив власну помилку та вжив дії для її виправлення.

43. З урахуванням викладеного вище, Скаржник не довів наявність поважних причин, що зумовили пропуск строку на подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги.

44. При цьому, як обґрунтовано зазначено в оскаржуваній ухвалі, понад два місяці Скаржник не цікавився з розумним інтервалом часу провадженням у справі та не вживав заходів, щоб дізнатися про його стан.

45. Отже, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку та повертаючи апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд не порушив норми статей 13 73 74 119 255 336 ГПК України, як про це зазначає Скаржник, натомість виходив з недоведеності ним поважних причин пропуску десятиденного процесуального строку.

46. Разом з тим, колегія суддів враховує, що касаційна скарга не містить доводів щодо незгоди із висновком суду апеляційної інстанції про необхідність сплати судового збору на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі.

47. Норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки інакше нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21).

48. Процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою особи та лише з причин, що визнані судом поважними. Обов`язок довести поважність причин пропуску строку покладається на особу, яка його пропустила.

49. У справі, що переглядається, Скаржник не довів наявності поважних причин, які були непереборними, зумовлювалися об`єктивними перешкодами чи труднощами, та завадили йому вчасно подати заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

50. Верховний Суд зазначає, що згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті (зокрема, ухвали про повернення апеляційної скарги), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

51. Отже, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, Скаржнику достатньо вказати: 1) які конкретно норми порушив суд; 2) обґрунтування, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування; яким чином воно вплинуло на ухвалення судового рішення.

У такому разі посилання на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права не є обов`язковим та не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження, однак допускається як додаткове обґрунтування позиції Скаржника.

52. Разом із тим Верховний Суд вважає, що висновки, на які посилається Скаржник, є нерелевантними та зроблені за інших фактичних обставин.

53. У справі №904/5995/16 Верховний Суд констатував, що в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, згідно з яким він має вирішити питання про продовження процесуального строку на виправлення недоліків апеляційної скарги. Натомість суд не вирішив питання про поновлення процесуального строку та з цією метою не встановлював існування підстав для такого поновлення, а повернув апеляційну скаргу з доказами сплати судового збору та клопотанням про поновлення строку на її подання.

54. Водночас у справі, що переглядається (№910/13152/23), суд апеляційної інстанції розглянув заяву Скаржника про поновлення строку від 15.05.2025 та, дослідивши наведені ним доводи, визнав їх неповажними.

55. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини". Так, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, щодо якого вони вступають у правовідносини, у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

56. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні ознаки з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність ознак слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

57. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

58. У кожному випадку порівняння правовідносин та їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, й надалі порівнювати права та обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) та за потреби, зумовленої цим регулюванням, - визначити суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

59. Таким чином, доводи касаційної скарги не підтвердилися. Незгода Скаржника з ухвалою суду апеляційної інстанції, правовою оцінкою і правовими висновками, що містяться в ній, не свідчить про її незаконність. За наслідками касаційного перегляну порушень норм процесуального права, про які зазначає Скаржник, не встановлено.

60. Текст цієї постанови складений у межах розумного строку з урахуванням дати надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

61. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

62. Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява №17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява №36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява №19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява №62771/00).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

64. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу в межах наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що вона ухвалена з додержанням норм процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

66. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Себ Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2025 у справі №910/13152/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова