Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №826/5733/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2019 року

Київ

справа №826/5733/16

адміністративне провадження №К/9901/11480/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року у складі колегії суддів Федорчука А. Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у складі колегії суддів: Глущенко Я. Б., Пилипенко О. Є., Шелест С. Б. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС-Лайн" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в продовженні строку дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом, зобов'язання вчинити дії

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС-Лайн" (надалі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (надалі по тексту - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №119 від 09 березня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5483, виданої ТОВ "ЕС-ЛАЙН";

- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації продовжити термін дії Ліцензії реєстраційний № 5483 від 18 жовтня 2007 року на 10 років, відповідно до заяви ТОВ "ЕС-ЛАЙН" № 2301/4.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №119 від 09 березня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5483, виданої ТОВ "ЕС-ЛАЙН".

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації продовжити термін дії Ліцензії реєстраційний № 5483 від 18 жовтня 2007 року на 10 років, відповідно до заяви ТОВ "ЕС-ЛАЙН" № 2301/4.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що не освоєння радіочастотного ресурсу за ліцензією №5483 відбулося з власної вини позивача, який не вчиняв жодних дій для освоєння такого ресурсу до закінчення терміну дії ліцензії.

Також вказано, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що частиною 1 статті 37 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" встановлено строк звернення до НКРЗІ із заявою про продовження терміну дії ліцензії, який не може перевищувати чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії. З огляду не те, що строк дії ліцензії, щодо якої виник спір, визначений до 20 квітня 2016 року, позивач в супереч вимозі ст. 37 наведеного вище Закону звернувся до НКРЗІ лише 16 лютого 2016 року, тобто з пропуском встановленого строку.

Наголошено на тому, що визнання судом протиправним та скасування рішення НКРЗІ №119 від 09.03.2016 та зобов'язання останню продовжити термін дії ліцензії ТОВ "ЕС-Лайн" на 10 років є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 09 березня 2016 відповідачем, на підставі ст. 37 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", прийнято оскаржуване Рішення № 119 "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5483", яким вирішено відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ЕС - ЛАЙН" (30856235, м. Київ), за заявою № 2301/4 (вхідний НКРЗІ № 1192 від 16.02.2016), у продовженні терміну дії ліцензії № 5483 від 18.10.2007 на користування радіочастотним ресурсом для радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції цифрової інформації, телевізійного зображення та передавання звуку на території м. Києва, Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Одеської, Запорізької, Київської, Луганської, Львівської, Полтавської, Вінницької, Житомирської, Сумської Херсонської, Хмельницької, Івано-Франківської, Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Чернівецької областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, у зв'язку з невиконанням ліцензіатом з власної вини умов, зазначених у ліцензії (порушенням вимог підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням НКРЗ від 19.08.2005 № 53, що встановлено висновком УДЦР № 1-3213 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України та листами УДЦР від 04.03.2016 № 80/09.1.2/04 2878, від 04.03.2016 №80/091.2/04/2885 та порушенням заявником вимог частин 1 та 2 статті 37 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" та пункту 3.9 Ліцензійних умов, щодо термінів подачі заяви.

Підставою для відмови позивачу в продовженні терміну дії ліцензії стали наступні 3 (три) обставини:

- порушення вимог підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, що встановлено висновком УДЦР № 1-3213 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України та листами УДЦР від 04.03.2016 № 80/09.1.2/04 2878, від 04.03.2016 №80/091.2/04/2885;

- порушення заявником вимог частин 1 та 2 статті 37 Закону України "Про радіочастотний ресурс України";

- порушення заявником вимог пункту 3.9 Ліцензійних умов, щодо термінів подачі заяви.

Не погоджуючись з такими висновками та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з наступного.

Судами встановлено, що листом від 04.03.2016 № 80/091.2/04/2885 ДП "УДЦР" повідомило відповідача про те, що за результатами розгляду заявочних документів ТОВ "Ес-Лайн" (реєстраційний УДЦР № 80/756 від 25.02.16) про видачу висновків щодо ЕМС РЕЗ на не освоєну частину РЧР, у відповідності до ліцензії № 5483 від
18.10 07, УДЦР надіслав комплект заявочних документів на погодження до Генерального штабу Збройних Сил України (ГШ ЗСУ) (вих. УДЦР №80/09.1.2/12/2444 від 25.02.16).

За результатами опрацювання ГШ ЗСУ ( № 308/7/2402 від 26.02.16) було не узгоджено використання РЕЗ на заявлених радіочастотних номіналах у вказаних регіонах України в зв'язку з неможливістю забезпечення ЕМС з РЕЗ спеціальних користувачів РЧР України.

Враховуючи зазначені обставини, оскільки позивач фактично не міг вплинути на процес отримання висновків щодо ЕМС РЕЗ на не освоєну частину РЧР, а відповідний пакет документів направлявся до ГШ ЗСУ не позивачем, а ДП "УДЦР", то суд дійшов висновку про те, що не виконання ліцензійних умов в частині часткового не освоєння радіочастотного ресурсу виникло з причин, які залежали/не залежали від позивача, що, відповідно до ч.2 ст. 37 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", є підставою для продовження терміну дії ліцензії.

До того ж, суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідачем в рамках спірних правовідносин невірно застосовано норми Закону, адже відповідно до п.3 ч.2 ст. 38 Закону ліцензія анулюється у разі, якщо користувач з власної вини не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії, у визначені ліцензією терміни. У цьому випадку ліцензія може бути переоформлена на смугу частот, яка фактично використовується.

Доводи відповідача з приводу порушення позивачем термінів подання заяви суд першої інстанції відхилив, адже дана обставина, відповідно до ст. 37 Закону не є підставою для відмови в продовженні терміну дії ліцензії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Правові основи користування радіочастотним ресурсом України, визначення повноважень держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України, визначено в Законі України "Про радіочастотний ресурс України" (надалі - Закон).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є HKPЗІ, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації".

До повноважень НКРЗІ щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України, згідно з підпунктом 1 частини другої статті 14 Закону, зокрема, належить ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до Закону України "Про телекомунікації" (в тому числі продовження строку дії ліцензій за наявності правових підстав).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 30 Закону користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.

Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - це документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов (стаття 1 Закону).

Процедура продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України визначена статтею 37 Закону.

Частинами 1,2 ст. 37 Закону, що регулює спірні правовідносини, визначено, що у разі, якщо користувач радіочастотного ресурсу України має намір продовжити зазначений у ліцензії термін користування радіочастотним ресурсом України після його закінчення, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення терміну дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою встановленої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, форми.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні терміну дії ліцензії, якщо ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з причин, які не залежали від користувача. Винятком є випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіотехнологій.

Таким чином, положення статті 37 Закону потрібно застосовувати в сукопності.

Підставою для продовження ліцензії є сукупність таких обставни:

1) дотримання процедури звернення до Нацкомісії, а саме звернення за 4 місяці до закінчення строку дії ліцензії;

2) ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії;

3) умови, зазначені в ліцензії не виконані з причин, які не залежали від користувача;

3) випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіо технологій.

Щодо дотримання позивачем процедури звернення до Нацкомісії, колшегія суддів зазначає наступнпе.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії ліцензії, виданої позивачу, визначений до 20 квітня 2016 року. Натомість, позивач звернувся до відповідача лише 16 лютого 2016 року.

Таким чином, позивач пропустив термін подачі заяви №2301/4, чим порушив вимоги частини першої статті 37 Закону та пункту 3,9 Ліцензійних умов.

Колегія суддів вважає помилковим покликання суду апеляційної інстанції стосовно того, що Товариство неодноразово зверталось до відповідача із відповідними заявами про продовження дії Ліцензії (заяви від 17.06.2015. від 25.12.2015, від
01.02.2016, від 16.02.2016), а тому позивачем виявлено намір на продовження ліцензії без порушення крайоного строку. Разом з тим, заявником касаційної скарги слушно вказано, що за усіма зазначеними вище заявами прийнято відповідні рішення про відмову у продовженні терміну дії Ліцензій, які позивачем не оскаржено та які не є предметом розгляду даної справи.

Разом з тим, предметом розгляду даної справи є рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №119 від 09 березня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5483, виданої ТОВ "ЕС-ЛАЙН" прийнятого саме ра результатами розгляду заяви від 16.02.2016.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не дотримано процедури звернення до відповідача з метою продовження строку дії виданої йому Ліцензії.

Щодо дотримання позивачем умов, зазначених в Ліцензії, колегії суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 6 Закону користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані дотримуватися умов, визначених у ліцензіях на користування радіочастотним ресурсом України, та в дозволах на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України зазначаються смуги радіочастот для здійснення операторської діяльності, перелік регіонів, де передбачається користування радіочастотним ресурсом України, терміни початку і освоєння радіочастотного ресурсу України та вид радіотехнології, який буде застосовуватися.

Відповідно до підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов до обов'язків ліцензіата стосовно користування радіочастотним ресурсом України належить дотримуватися термінів початку та повного освоєння радіочастотного ресурсу за ліцензією відповідно до плану освоєння радіочастотного ресурсу, який надавався суб'єктом господарювання до заяви про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом, якщо інше не визначено особливими умовами ліцензії.

Як вбачається зі змісту Ліцензії Серії АВ № 364700, початок користування радіочастотним ресурсом - травень 2006, повне освоєння - грудень 2008. В той же час, як зазначає відповідач, радіочастотний ресурс частково не був освоєний ТОВ "Ес-Лайн", що і стало однією з підстав для відмови в продовженні терміну дії Ліцензії.

Як зазначено вище, судами попередніх інстанцій вказано, що неосвоєння радіочастотного ресурсу виникло з причин, які не залежали від позивача, що, відповідно до ч.2 ст. 37 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", є підставою для продовження терміну дії ліцензії.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до умов ліцензії №5483 для позивача встановлено такі терміни: початок користування ресурсом - травень 2006 року, повне освоєння - грудень 2008 року.

Однак, отриманий за ліцензією №5483 у 2006 році радіочастотний ресурс, який необхідно було освоїти до грудня 2008 року, позивачем не освоєно у 25 регіонах України (з 26 регіонів, вказаних у ліцензії).

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а судами не встановлено будь-яких доказів того, що позивач звертався до НКРЗІ про виникнення документально підтверджених обставин, що не дозволяють ліцензіату своєчасно розпочати користування радіочастотним ресурсом за ліцензією у період освоєння (з травня 2006 по грудень 2008 року).

Крім того, позивач із грудня 2008 року по 25.02.2016 не вчинив жодних дій для освоєння отриманого радіочастотного ресурсу до закінчення терміну дії ліцензії.

Позивач лише 25.02.2016, тобто за 1,5 місяця до закінчення строку дії ліцензії, звернувся до УДЦР із заявами про видачу висновків щодо електромагнітної сумісності РЕЗ на неосвоєні смуги радіочастот у вказаних 25 регіонах.

Разом з тим, термін для повного освоєння радіочастотного ресурсу за умовами ліцензії встановлено грудень 2008 року, що вказує на те, що вчасне не освоєння отриманого радіочастотного ресурсу сталось саме у зв'язку з бездіяльністю позивача про що вірно вказано відповідачем в касаційній скарзі.

Крім того, заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги стосовно того, що непогодження Генеральним штабом Збройних Сил України та УДЦР у 2016 році запланованих присвоєнь радіочастот не означає, що вказаний радіочастотний ресурс неможливо було освоїти вчасно, отримавши у 2006-2008 роках всі необхідні погодження.

Слід також вказати, що Товариство зверталось до Нацкомісії із відповідними заявами про продовження дії Ліцензії, термін дії якої закінчувався 20 квітня 2016 року, починаючи з червня 2015 року (заяви від 17.06.2015, від 25.12.2015, від 01.02.2016, від 16.02.2016). Натомість, лише 25.02.2016 звернувся до УДЦР із заявами про видачу висновків щодо електромагнітної сумісності РЕЗ на неосвоєні смуги радіочастот у вказаних 25 регіонах. Наведене на думку колегії суддів вказує на те, що звернення 25.02.2016 до УДЦР із заявами про видачу висновків щодо електромагнітної сумісності РЕЗ на неосвоєні смуги радіочастот зумовлено не необхідністю виконання умов ліцензії, а виключно спрямоване на отримання сприятливих умов саме для продовження дії ліцензії.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанції в частині того, що невиконання ліцензійних умов в частині часткового неосвоєння радіочастотного ресурсу виникло з причин, які не залежали від позивача, оскільки позивачем не надано доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на освоєння радіочастотного ресурсу у строки, вказані в виданій ліцензії.

Колегія суддів вважає помилковим покликання судів попередніх інстанції стосовно того, що відповідачем в рамках спірних правовідносин невірно застосовано норми Закону, адже відповідно до п.3 ч.2 ст. 38 Закону ліцензія анулюється у разі, якщо користувач з власної вини не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії, у визначені ліцензією терміни, оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою про продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, яка мала розглядатись саме в порядку ст. 37 Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанції про протиправність рішення відповідача №119 від 09.03.2016 "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5483".

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання відповідача продовжити термін дії Ліцензії ТОВ "ЕС-Лайн" на 10 років є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, оскільки згідно частини четвертої статті 31 Закону строк дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Комісією, але не може бути меншим п'яти років.

Таким чином, саме на відповідача законом покладено повноваження щодо встановлення строку дії ліцензії. Разом з тим, приймаючи рішення про зобов'язання продовжити позивачу ліцензію на 10 років, суди попередніх перебрали на сабе повноваження відповідача щодо встановлення строку дії ліцензії.

За встановлених обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосування, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року у та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС-Лайн" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в продовженні строку дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук