Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.11.2020 року у справі №640/1685/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа №640/1685/19

адміністративне провадження №К/9901/26838/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Мартинюк Н. М.,

суддів: Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/1685/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у місті Києві

про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у місті Києві

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року

(прийняту у складі: головуючого судді Мельничука В. П., суддів Лічевецького І. О., Оксененка О. М. ).

І. Історія справи

ОСОБА_1, в інтересах якого діяв адвокат Нерсесян Армен Сабірович, у січні 2019 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі також - "ГУ НП у місті Києві"), в якому просив:

- визнати незаконними і скасувати накази відповідача від 26 грудня 2018 року №1282 о/с "Щодо особового складу" і від 7 грудня 2018 року №865 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сержанта поліції ОСОБА_1";

- поновити позивача на посаді збройового майстра відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення полку патрульної поліції особливого призначення "Київ" з 26 грудня 2018 року;

- стягнути з ГУ НП у місті Києві суму грошового утримання за весь період вимушеного прогулу ОСОБА_1.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року позов задоволено повністю:

- визнано протиправним і скасовано наказ відповідача від 7 грудня 2018 року №865 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сержанта поліції ОСОБА_1" зі змінами, внесеними наказом ГУ НП у місті Києві від 22 грудня 2018 року №902;

- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП у місті Києві №1282 о/с від 26 грудня 2018 року №1282 о/с "Щодо особового складу" в частині звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 з посади збройового майстра відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення полку патрульної поліції особливого призначення "Київ" з 26 грудня 2018 року;

- поновлено позивача на вказаній посаді з 27 грудня 2018 року;

- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі: 110049,36 грн.

Не погодившись із цим рішенням, ГУ НП у місті Києві у березні 2020 року подало апеляційну скаргу, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 року була залишена без руху з тих підстав, що відповідач не сплатив судовий збір у повному розмірі. Для усунення недоліків суд встановив п'ятиденний строк, перебіг якого вирішив обчислювати з дня отримання копії цієї ухвали, але не раніше, ніж з дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, протягом якого відповідач має право надати до Шостого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у розмірі: 1650,74 грн.

Ухвалою від 9 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу ГУ НП у місті Києві на рішення від 31 січня 2020 року. Ухвала мотивована тим, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав 13 квітня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Водночас згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року закінчилися 6 серпня 2020 року, тобто через 20 днів після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення". До того ж суд звернув увагу на те, що: ГУ НП у місті Києві було надано достатній строк для сплати судового збору, зокрема, враховуючи розумний строк надходження кореспонденції; відповідач не звертався до суду із заявою про продовження/поновлення процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

Скаржник вказує, що 24 червня 2020 року подав заяву про усунення недоліків із платіжним дорученням №2227 від 16 квітня 220 року про сплату судового збору у розмірі: 1650,74 грн через спеціальну скриньку до Шостого апеляційного адміністративного суду, оскільки через поширення коронавірусної інфекції суд не приймав процесуальні документи через канцелярію і не ставив відмітки про отримання. Посилаючись на порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - "Конвенція") і відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - "ЄСПЛ"), ГУ НП у місті Києві зауважує, що недосконалість способу подачі документів до Шостого апеляційного адміністративного суду створило перешкоду відповідачеві у доступі до правосуддя.

Відповідач вважає, що платіжне доручення від 16 квітня 2020 року є єдиним документом, що підтверджує виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 16 березня 2021 року.

Ознайомившись із доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає необхідним залишити її без задоволення з огляду на таке.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, виходить із такого.

Частинами 1 -2 статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому Частинами 1 -2 статті 298 КАС України.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Частинами 1 -2 статті 298 КАС України, застосовуються положення Частинами 1 -2 статті 298 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 року апеляційну скаргу ГУ НП у місті Києві було залишено без руху у зв'язку з неповною сплатою відповідачем судового збору. Згідно цієї ухвали недоліки апеляційної скарги ГУ НП у місті Києві повинно було усунути у п'ятиденний строк, перебіг якого суд вирішив обчислювати з дня отримання відповідачем копії цієї ухвали, але не раніше, ніж з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, протягом якого відповідач має надати до Шостого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у розмірі: 1650,74 грн.

За пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, положення якої застосовуються судом апеляційної інстанції в силу частини 2 статті 298 КАС України, однією з підстав для повернення апеляційної скарги є неусунення її недоліків у встановлений судом строк.

Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 9 вересня 2020 року про повернення апеляційної скарги встановив, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги у наданий судом строк і в розумний строк надходження кореспонденції.

Проте ГУ НП у місті Києві у касаційній скарзі вказує, що недоліки касаційної скарги були усунені шляхом подання 24 червня 2020 року заяви про усунення недоліків із платіжним дорученням №2227 від 16 квітня 220 року про сплату судового збору у розмірі: 1650,74 грн через спеціальну скриньку Шостого апеляційного адміністративного суду.

Однак скаржник не надав будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини, а копія платіжного доручення №2227 від 16 квітня 220 року не є достатнім доказом на підтвердження усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги саме 24 червня 2020 року.

Водночас, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, необхідно зазначити таке.

У зв'язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" законодавцем було внесено зміни до КАС України і доповнено пункт 3 його Прикінцевих положень нормою, за якою, зокрема строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.

У подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - "~law24~"), який набрав чинності 17 липня 2020 року, було викладено пункт 3 Прикінцевих положень КАС України в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених КАС України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень ~law25~ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law26~. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ~law27~.

Викладене свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв'язку із запровадженням карантину строків 6 серпня 2020 року.

Тобто, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 8 квітня 2020 року ГУ НП у місті Києві мало право подати відповідне платіжне доручення у строк до 6 серпня 2020 року.

Приписами пункту 2 розділу ІІ "Приймання та реєстрація документів" Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814, передбачено, що кожен документ реєструється в суді лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.

У разі неможливості з об'єктивних причин (кінець робочого дня, тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну.

Відповідно до частини 2 статті 300 КАС України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному частини 2 статті 300 КАС України.

Тобто, в силу вимог чинного законодавства, якщо відповідач подав заяву про усунення недоліків 24 червня 2020 року, то вона повинна була бути зареєстрована не пізніше 25 червня 2020 року (наступного робочого дня). Натомість питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі мало бути вирішене не пізніше п'яти днів з надходження заяви про усунення недоліків. Враховуючи необхідний час для передачі процесуальних документів судді, починаючи з 6 липня 2020 року апелянт міг очікувати на вирішення питання щодо його заяви про усунення недоліків.

ЄСПЛ у своїй практиці виходить з того, що положення статті 6 Конвенції гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" від 7 липня 1989 року).

Крім того, у справі "Каракуця проти України" ЄСПЛ наголосив, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі.

Натомість ГУ НП у місті Києві, вважаючи, що подало заяву про усунення недоліків апеляційної скарги 24 червня 2020 року, не цікавилося ходом її розгляду, хоча з 6 липня 2020 року апелянт мав законні очікування на прийняття апеляційним судом ухвали щодо вирішення питання про відкриття провадження у справі. Лише після повернення апеляційної скарги ухвалою від 9 вересня 2020 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу і заяви щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Тобто до моменту постановлення вказаної ухвали про повернення апеляційної скарги ГУ НП у місті Києві не цікавилося ходом розгляду заяви про усунення недоліків, яку скаржник вважав поданою 24 червня 2020 року.

Водночас жодних доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до апеляційного суду з метою з'ясувати підстави відсутності у суді заяви про усунення недоліків, яку він вважав поданою 24 червня 2020 року, ГУ НП у місті Києві не надало.

Враховуючи викладене, а також те, що з 6 серпня 2020 року закінчилися продовжені строки у зв'язку з карантином, апеляційний суд не порушив норм процесуального права, постановляючи 9 вересня 2020 року ухвалу про повернення апеляційної скарги ГУ НП у місті Києві, подану у березні 2020 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що відповідачеві було надано достатній строк для усунення недоліків, а із заявою про продовження цього строку відповідно до приписів пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції ~law28~ він не звертався.

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, то оскаржувану постанову необхідно залишити без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена................................................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду