Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року

м. Київ

справа № 420/34519/24

касаційне провадження № К/990/34178/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 (головуючий суддя - Лукянчук О.В., судді - Бітов А.І., Ступакова І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - Управління) про стягнення податкового боргу, -

УСТАНОВИВ:

Управління 06.11.2024 звернулось до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг із земельного податку за 2021-2024 роки у розмірі 240752,87 грн.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29.01.2025 позов задовольнив: стягнув із ОСОБА_1 податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у сумі 240752,87 грн.

ОСОБА_1 17.06.2025 через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Також, ОСОБА_1 просила суд поновити їй строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2025, яке обґрунтувала тим, що вона не брала участі у судовому засіданні 29.01.2025, де було ухвалене рішення у порядку спрощеного позовного провадження, текст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 не отримувала, а дізналась про існування такого рішення від банку після арешту її банківських рахунків та через застосунок «Дія» про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2025, з огляду на що вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.07.2025 визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду з апеляційною скаргою, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин такого пропуску та наданням підтверджуючих доказів.

ОСОБА_1 16.07.2025 через систему «Електронний суд» подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтувала тим, що відповідно до наказу Благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежні можливості» від 08.01.2025 № 07/25 волонтер ОСОБА_1 з метою виконання волонтерської діяльності була відряджена до міста Херсон на період з 03.02.2025 по 02.06.2025. В свою чергу, 03.02.2025 ОСОБА_1 уклала договір оренди з ОСОБА_2 , який є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та, відповідно, у вказаний період ОСОБА_1 проживала у місті Херсон та не отримувала кореспонденції за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_2 . Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до пункту 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Херсонська міська територіальна громада з 01.05.2023 по теперішній час відноситься до території активний бойових дій. З огляду на викладене, на переконання ОСОБА_1 пропуск нею строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних причин.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.08.2025 визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду з апеляційною скаргою та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, подала до суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття апеляційного провадження і розгляду апеляційної скарги по-суті.

Підставами для касаційного оскарження скаржник вказує частину четверту статті 328, частину першу статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права (статті 251 295 299 КАС України); порушення гарантій доступу до правосуддя і принципу пропорційності (статті 2 6 8 9 44 КАС України, статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). ОСОБА_1 наголошує, що сам по собі факт повернення конверта не є абсолютним доказом належного повідомлення, якщо сторона подає переконливі дані про об`єктивні перешкоди (воєнний стан, перебування у відрядженні у прифронтовому місті, відсутність технічної можливості тощо), тоді як суд апеляційної інстанції обмежився загальним посиланням на юридичну визначеність і практику щодо повернення поштових відправлень як «належного» повідомлення, не співвіднісши ці висновки із конкретною ситуацією воєнного стану та специфікою місця відрядження (місто Херсон) у відповідний період. Скаржник зазначає, що днем вручення копії рішення суду першої інстанції відповідачу суд апеляційної інстанції вважає16.02.2025, проте у цей проміжок часу ОСОБА_1 вже перебувала у відрядженні (з 03.02.2025), що, в свою чергу, свідчить про те, що принаймні частина строку на апеляційне оскарження спливала тоді, коли доступ до поштової кореспонденції і комунікацій був об`єктивно ускладнений. Крім того, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції послався також на повернення конверта з ухвалою про відкритті провадження у справі у листопаді 2024 року з позначкою «за закінченням терміну зберігання», однак цей епізод передував відрядженню і не доводить зловживань з боку скаржника, оскільки суд апеляційної інстанції не з`ясував чи могла особа належно отримувати кореспонденцію з огляду на безпекові/технічні обмеження, що мали місце і до лютого 2025 року.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.08.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Управління не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.01.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 07.01.2026.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Спірним питанням є правомірність відмови скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями КАС України.

Так, у відповідності до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною першою статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Таким чином, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо оскарження судових рішень у визначених законом випадках.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина 2 статті 298 КАС України).

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме: відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними) необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції з порушенням строку на апеляційне оскарження, яка судом апеляційної інстанції була залишена без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача дійшов до висновку, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, що слугувало підставою для відмови у відкритті апеляційного оскарження.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2025 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання, в якому позивач просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з підстав того, що: відповідно до наказу Благодійної організації «Благодійний фонд «Безмежні можливості» від 08.01.2025 № 07/25 волонтер ОСОБА_1 з метою виконання волонтерської діяльності була відряджена до міста Херсон на період з 03.02.2025 по 02.06.2025. В свою чергу, 03.02.2025 ОСОБА_1 уклала договір оренди з ОСОБА_2 , який є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та, відповідно, у вказаний період ОСОБА_1 проживала у місті Херсон та не отримувала кореспонденції за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_2 . Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до пункту 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Херсонська міська територіальна громада з 01.05.2023 по теперішній час відноситься до території активний бойових дій. Вказані обставини позбавили можливості позивача своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.

Шостий апеляційний адміністративний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку та наявністю підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки судом апеляційної інстанції не надано належну правову оцінку обставинам, викладеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки враховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою у цій справі припав на період перебування ОСОБА_1 у відрядженні у місті Херсон як волонтера у період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачкою за умови надання нею до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Верховний Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме, статті 122 КАС України, а тому підлягає скасуванню, касаційна скарга - частковому задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова