Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №826/17150/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №826/17150/15, адміністративне провадження №К/9901/11892/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2016р. (суддя - Шулежко В. П. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019р. (судді - Костюк Л. О., Бужак Н. П., Кузьменко В. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", третя особа - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У серпні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення її до переліку вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Надра" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити її до переліку вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Надра" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд);

зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду інформацію про включення її до переліку вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Надра" за рахунок коштів Фонду, для доповнення затвердженого виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2016р., яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
13.03.2019р., позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Комерційний банк "Надра" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Комерційний банк "Надра" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в свою чергу суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що правочин, вчинений позивачем має ознаки нікчемного правочину відповідно до ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
04.02.2015р. між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Надра" укладено Договір банківського вкладу (депозиту) без поповнення оформлений в рамках Пакету послуг "ПУ "Вільні кошти", відповідно до п.1.1 якого вкладник передав, а Банк прийняв грошову суму в розмірі 145 000 грн на строк 1 місяць зі сплатою 18% річних.

Датою повернення коштів визначили 04.03.2015р. (а. с. 9-10)

Згідно з квитанції від 04.02.2015 на рахунок позивача зараховано 145 000 грн., призначення платежу: внесення коштів на депозит готівкою №2121238. (а. с. 11)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від
05.02.2016р. №26 вирішено розпочати з 06.02.2015р. виведення ПАТ "КБ "Надра" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації з 05.02.2015р. по
05.05.20165. включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну. (а. с. 32)

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 23.04.2015р. №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації та повноваження уповноваженої особи Фонду до 05.06.2015р. включно. (а. с. 33)

04.06.2015р. Постановою Правління Національного банку України №356 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра". (а. с. 35)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.06.2015р. №113 здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Надра" припинено та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра ". Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію у ПАТ "КБ "Надра" призначено Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05.06.2015р. по
04.06.2015р. включно. (а. с. 34)

25.05.2015р. позивач зверталась до Уповноваженої особи та Фонду із вимогою щодо повернення вкладу та із зверненням про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. (а. с. 12-16)

Листом від 17.06.2015 №22-7-15451 Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача про те, що операції по вкладному рахунку позивача відповідають ознакам операцій, які ведуть до збільшення витрат Фонду через відшкодування коштів вкладникам, які штучно створили підстави для відшкодування коштів за вкладами, зокрема шляхом одержання безготівкових коштів з рахунків клієнтів, які не мають право на відшкодування та/або внаслідок дроблення коштів на вкладному рахунку.

Операції за рахунком позивача підлягають перевірці і матеріали перевірки скеровані до правоохоронних органів для правової оцінки. (а. с. 17-18)

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів того, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, відповідачем не надано доказів того, які саме переваги отримав позивач при укладанні та виконанні умов вказаних договорів.

Суди виходили з того, що посилання відповідача щодо неможливості включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв'язку із надходження коштів на рахунок позивача внаслідок так званого "дроблення" вкладу іншого клієнта, є безпідставним, оскільки такі доводи не підтверджуються документально, а відповідно до визначення статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладом, у тому числі, є кошти, які надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку; при цьому статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Також суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів наявності інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок яких договір є нікчемним.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні її до переліку вкладників.

Таким чином, Уповноваженою особою Фонду протиправно не було включено позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду з посиланням на те, що правочин є нікчемним, як такий, що порушує публічний порядок.

При цьому предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

Натомість встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від
15.07.2016р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
13.03.2019р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук