Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Кримінальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

181743

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

4. Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368 - 5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

3. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368 - 5, 369 та 382 цього Кодексу є:

1) Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, Голова та член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Голова та член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Голова та державний уповноважений Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступники, Голова та член Центральної виборчої комісії, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Директор Бюро економічної безпеки України, Директор Державного бюро розслідувань, Генеральний прокурор, його перші заступники та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду, його заступники та судді Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступники, радники та помічники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;

2) особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "А";

3) особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

{Стаття 368 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009 , № 2808-VI від 21.12.2010 ; в редакції Законів № 3207-VI від 07.04.2011 , № 221-VII від 18.04.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013 ; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014 , № 770-VIII від 10.11.2015 , № 889-VIII від 10.12.2015 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 263-IX від 31.10.2019 , № 720-IX від 17.06.2020 , № 1888-IX від 17.11.2021 , № 3342-IX від 23.08.2023 }

475/573

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Зайняття посади в органі влади ще недостатнє для визнання особи службовою; якщо вона не наділена владою і не використовувала службового становища, то вона не є суб'єктом злочину, передбаченого ст.368 КК (ВСУ у справі №5-109кс15, від 08.10.15)

Особу визнано винуватою в тому, що вона як головний спеціаліст - юрисконсульт відділу Держкомзему в м. Яремче 3 листопада 2011 року у своєму службовому кабінеті одержала 200 доларів США (1595,86 грн) хабара за виготовлення та видачу двох довідок: про перелік обмежень на земельну ділянку і наявні земельні сервітути. Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 5 лютого 2014 року вирок щодо залишив без змін.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ ухвалою від 9 грудня 2014 року судові рішення також залишила без змін. Постановою Верховного Суду України від 08 жовтня 2015 року зазначену ухвалу ВССУ скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.

У своїй постанові у цій справі Верховний Суд України зробив такі правові висновки:

службова особа як спеціальний суб'єкт злочину, крім загальних ознак суб'єкта злочину, характеризується спеціальними ознаками, а саме: а) посадові, які визначають сферу діяльності (де саме виконуються відповідні повноваження); б) функціональні - ті, які визначають коло повноважень, у зв'язку з наявністю яких особа належить до службових. Для визнання особи службовою необхідно встановити, що вона займає певну посаду, користується правами і наділена обов'язками у зв'язку з тим, що покликана діяти в інтересах певних соціальних груп;
головний спеціаліст-юрисконсульт відділу Держкомзему в м. Яремче Івано-Франківської області ОСОБА_1 займала посаду в органах державної влади і цією (посадовою) ознакою службової особи вона була наділена. Однак зайняття посади в органі державної влади ще недостатнє для визнання особи службовою. Статус службової особи в законодавстві і теорії кримінального права пов'язується з виконанням однієї з трьох функцій - представника влади, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських;
головний спеціаліст з юридичного та кадрового забезпечення відділу Держкомзему не мав статусу представника влади, при підготовці та видачі довідок не виконував організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських обов'язків.

Колегія суддів, вивчивши правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 5- 109кс15, та проаналізувавши матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_1, дійшла висновку про те, що засуджена не була наділена владою і не використовувала службового становища, тобто вона не є суб'єктом злочину, передбаченого статтею 368 КК України.

За таких обставин, колегія суддів рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувала, а кримінальну справу закрила за відсутністю в її діянні інкримінованого складу злочину (справа № 5-2672км15, ухвала від 24 лютого 2016 року).

Аналізуйте судовий акт: Якщо хабародавець зацікавлений у незаконній поведінці службової особи, прагне обійти закон, то вимагання хабара виключається (ВСУ від 21 січня 2016р. у справі №5-124 кс15)

Верховний Суд України змінив всі судові рішення щодо осіб (голова Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області та син останнього), які були засуджені за отримання хабара в особливо великому розмірі у сумі 6 927 500 грн. (850 000 доларів США) за надання хабародавцю та 11-ти особам, від імені яких той діяв, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок загальною площею 24 га із земель запасу Отрадокам'янської сільської ради та підписання державних актів на право власності на вказані земельні ділянки.

Зокрема, з Вироку Снігурівського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2013 року, ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 4 липня 2014 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 березня 2015 року була виключена з кваліфікуюча ознака частини четвертої статті 368 КК (в редакції 07.04.2011 року) одержання хабара – «поєднаного з вимаганням хабара».

Приймаючи таке рішення, ВСУ виходив з того, що вказана службова особа використовуючи свої службові повноваження, домагалась хабара за вчинення по суті протиправних дій з виділення земельної ділянки у власність хабародавця не для сільськогосподарського використання, а останній, даючи хабар, усвідомлював це і був зацікавлений у такій неправомірній поведінці службової особи, та, не маючи наперед визначених законом підстав для отримання у власність 24 га землі для ведення туристичного бізнесу, прагнув обійти закон, домогтися свого незаконного інтересу, в тому числі і шляхом одержання переваги в отриманні земельної ділянки у власність для здійснення підприємницької діяльності.

З огляду на зазначене ВСУ дійшов висновку, що законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом давання хабара, має бути однією із основних і обов'язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів тощо, то вимагання хабара виключається.

Довідка: справа розглядалась відповідно до норми закону, що діяв під час вчинення злочину – КК України в редакції 07.04.2011 року. На сьогодні редакція статті 368 КК України змінена, а саме: «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища …

При цьому така кваліфікуюча ознака, як поєднання діяння з вимаганням неправомірної вигоди, залишено в диспозиції статті.