11.01.2019 | Автор: Вітюк Роман
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

Хто компенсує шкоду за сніг? Приклади судової практики ВС

Зимовий період безперечно радує нам створенням новорічного настрою у вигляді снігових опадів: красива білосніжна картинка за вікном, начебто краща альтернатива сірим теплим зимам.

Проте температурні перепади та сніжні замети часто неочікувані як для дорожніх комунальних служб, так і утримувачів будівель.

Часом це призводить не тільки до збільшення дорожньо-транспортних пригод на дорогах, що не завжди своєчасно очищуються, а також неочікуваних сюрпризів у вигляді пошкоджень майну та здоров'ю через падіння снігу та крижаних брил на людей та авто з дахів будівель.

У відповідних випадках постраждала особа може розраховувати на:

  • відшкодування майнової шкоди у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу;
  • стягнення витрат, пов'язаних з проведенням оцінки пошкодження автомобіля (експертизи, авто-товарознавчого дослідження);
  • витрати на лікування (у разі завдання шкоди здоров'ю);
  • відшкодування моральної шкоди (внаслідок заподіяних моральних страждань, психологічного стресу – у азі надання належних та допустимих доказів на їх підтвердження з наведенням обгрунтованого розрахунку розміру цієї шкоди);
  • стягнення судових витрат.

Які документи необхідні для підтвердження факту та обставин пошкоджень:

- матеріали про обставини пригоди, складені працівниками національної поліції (обов'язково має бути зафіксовано дата та час події, завдані пошкодження особі/автомобілю, місце події, обставини/причини події, з якого саме об'єкту /будинку/ впала крига тощо);

- записи відеокамер, якими зафіксовано момент настання події;

- рахунок та фіскальний чек  про оплату послуг автостоянки (якщо пригода сталась під час знаходження автомобіля на стоянці);

- повідомлення балансоутримувача майна, внаслідок неналежного виконання яким своїх обов'язків завдано шкоди, про дату, час та місце проведення експертизи пошкодженого транспортного засобу;

- звіт про розмір завданих збитків та вартість відновлювального ремонту авто;

- акт виконаних робіт по ремонту автомобіля;

- докази оплати робіт та матеріалів по відновлювальному ремонту автомобіля;

- платіжне доручення про перерахування суми страхових виплат за договором страхування (у разі звернення з позовом страхової компанії в порядку регресу);

- матеріали огляду лікаря, де зафіксовано завдану шкоду здоров'ю, докази оплати лікування та ліків (якщо шкоди завдано здоров'ю особи).

Дії особи-відповідача у разі незгоди з завданням шкоди та/або її розміру:

  • доведення, що шкоду завдано не з його вини;
  • спростувати належними доказами розміру та вартості відновлювального ремонту або заявлення клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи (якщо шкоди завдано автомобілю).

Нормативна база:

Падіння брил та снігу з даху:

Балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду (п. 1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005, п. 1.1.8.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10.08.2004).

Балансоутримувач забезпечуючи умови для належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі, зобов'язаний вживати заходів власними силами або укладати договір з юридичними особами на управління майном (ст. 24 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

Громадяни мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою (п. 7 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).

Неналежний стан дорожнього покриття (несвоєчасність протиожеледних робіт):

Учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух»).

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні (ч. 1 ст. 24ЗУ «Про дорожній рух»).

 Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотримання норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198).

Матеріальна шкода:

Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч. 1, 2 ст.ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення є зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому за положеннями ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України обов'язок доведення відсутності вини покладається саме на особу, яка завдала шкоди, і у разі доведення відсутності вини така особа звільняється від цивільної відповідальності.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на це та з урахуванням визначених процесуальними кодексами принципів змагальності й диспозитивності, саме на балансоутримувача майна покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди особі, майно/здоров'я якої постраждало внаслідок неналежного утримання балансоутримувачем відповдіних об'єктів.

Моральна шкода:

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям ( усиновленим) , а також особам, які проживали з нею однією сім'єю (ст. 1168 Цивільного кодексу України).

Визначення моральної шкоди та розмір її відшкодування регулюється ст. 23 Цивільного кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що така шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово (якщо інше не встановлено договором або законом) незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Практика Верховного Суду:

Постанова Касаційного господарського суду від  21.12.2008 № 917/19/18:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78807902

Суть спору:

Відшкодування страховій компанії виплаченого страхового відшкодування за пошкодження автомобіля внаслідок падіння глиби снігу з даху будинку, що перебуває на балансі комунального підприємства.

На що звернув увагу ВС:

Настання страхового випадку внаслідок падіння на автомобіль із даху будівлі глиби снігу вбачається із матеріалів національної поліції. З огляду на викладене є необґрунтованими висновки судів про те, що позивачем не доведено протиправності поведінки відповідача та, як наслідок, наявності причинного зв'язку між такою поведінкою та сумою коштів, стягнення якої є предметом даного позову. При цьому не встановлено, що автомобіль знаходився на такій відстані від будівлі, що унеможливлює падіння снігу саме з цієї будівлі на нього.

Разом з тим, відповідно до ст. 27 ЗУ "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Постанова Касаційного цивільного суду від 05.09.2018 № 761/6010/15-ц (61—1535св18):

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76615022

Суть спору:

Відшкодування майнової шкоди власникові автомобіля, пошкодженого внаслідок падіння криги з даху будинку, який закріплено на праві повного господарського відання за особою-відповідачем.

На що звернув увагу ВС:

Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, дія яких поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування, що знаходяться в межах міста Києва, а також громадян.

Згідно з пунктом 3.1.4 вказаних Правил («Особливості прибирання міських територій у зимовий період»), утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Згідно з пунктом 7.5.3 цих Правил, очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окупувати і протягом доби вивозити.

Постанова Касаційного цивільного суду від 16.04.2018 № 369/3076/17-ц (61-6327св18):

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73598749

Суть спору:

Відшкодування шкоди, завданої механічними пошкодженнями автомобіля внаслідок падіння криги з даху будинку, виконавцем послуг з утримання якого є відповідач.

На що звернув увагу ВС:

Посилання на те, що прибирання снігу та криги з покрівлі будинку не входить до складових тарифу на утримання будинку та прибудинкової території та відповідних обов'язків особи-відповідача є безпідставним, оскільки Порядком формування тарифів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 515, визначені складові тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які включають обов'язки з  прибирання технічних поверхів, підвалу та покрівлі будинку.

Постанова Касаційного цивільного суду від 21.02.2018 № 461/9006/15-ц (61-2335са18):

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72819476

Суть спору:

Відшкодування майнової шкоди, завданої автомобілю внаслідок механічних пошкоджень падінням брили льоду з даху будинку, який знаходиться на балансі відповідача; відшкодування моральної шкоди.

На що звернув увагу ВС:

Висновок дільничного інспектора міліції, що ґрунтується на приблизному визначенні розміру збитків, про що безпосередньо зазначено в самому висновку шляхом вживання словосполучення "близько 4 тис. грн" не є належним доказом розміру завданих збитків.

Постанова Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 № 465/11817/13-ц (61-22158св18):

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77586829

Суть спору:

Відшкодування матеріальної (витрати на ліки та поховання) та моральної шкоди (загинула найдорожча людина – чоловік позивачки),  внаслідок ДТП, спричиненого в тому числі невиконанням дорожньою організацією своїх обов'язків щодо своєчасного оброблення проїжджої частини протиожеледним матеріалом. 

На що звернув увагу ВС:

Враховуючи ст. 9 ЗУ «Про дорожній рух» (в редакції чинній на момент ДПТ), за яким до компетенції власників автомобільних доріг належить, зокрема, передача права на експлуатаційне утримання доріг іншим юридичним особам, служба автомобільних доріг області, як замовник, уклала з ДП «Облавтодор», як підрядником, контракт на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, у тому числі ділянки дороги, де трапилося ДТП.

Відповідно до положень цього контракту, на період дії договору, що діяв на день ДТП, виключно підрядник (Облавтодор) відповідав за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху, тому несе повну майнову та іншу юридичну відповідальність у частині відшкодування шкоди та компенсації витрат власника транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання доріг.

Оскільки було встановлено, що Облавтодор обов'язки по ремонту та експлуатації автомобільної дороги не виконало належним чином, то суди дійшли висновку про те, що завдана позивачу шкода у результаті ДТП, підлягає стягненню саме з ДП «Облавтодор».

Автор статті: Вітюк Роман 

30
Нравится
  
3353 Просмотров
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення