Постанова

Іменем України

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 761/6010/15-ц

провадження № 61-15835 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - комунальне підприємство «Госпкомобслуговування»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Госпкомобслуговування» на рішення Шевченківського районного суду

м. Києва у складі судді Притули Н. Г. від 26 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А., від 11 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Госпкомобслуговування» (далі -

КП «Госпкомобслуговування», підприємство) про відшкодування майнової шкоди.

Позовну заяву мотивовано тим, щопозивач є власником автомобіля BMW, державний номер НОМЕР_1. 24 лютого 2012 року вказаний автомобіль було припарковано на території внутрішнього подвір'я біля будинку № 10б

по вул. Хрещатик у м. Києві. Вранці, 25 лютого 2012 року позивач виявила, що її автомобіль пошкоджено внаслідок падіння криги та снігу з даху вказаного будинку, який закріплений на праві повного господарського відання за відповідачем, а тому обов'язок на відшкодування спричиненої майнової шкоди, яка становить 108 161 грн 17 коп., лежить саме на відповідачу, з якого позивач й просила стягнути ці кошти.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня

2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва

від 11 січня 2017 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з

КП «Госпкомобслуговування» на користь позивача майнову шкоду у розмірі 108 161 грн 17 коп.

Судові рішення мотивовані тим, що крига на належний позивачу автомобіль впала з даху будинку № 10б по вул. Хрещатик у м. Києві, балансоутримувачем якого є КП «Госпкомобслуговування», а тому підприємство повинно нести відповідальність за спричинену шкоду, яку позивач понесла на відновлення транспортного засобу, розмір якої відповідачем не спростовано.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

КП «Госпкомобслуговування» просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що вина підприємства у завданні позивачу шкоди не доведена. Матеріали справи не містять доказів наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Сума майнової шкоди є занадто завищеною.

У квітні 2017 року від ОСОБА_4 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених судових рішень.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, щоОСОБА_4 є власником автомобіля BMW, державний номер НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 зазначала, що

24 лютого 2012 року її автомобіль було припарковано на території внутрішнього подвір'я біля будинку № 10б по вул. Хрещатик у м. Києві. Вранці, 25 лютого 2012 року вона виявила, що її автомобіль пошкоджено внаслідок падіння криги та снігу з даху вказаного будинку.

ОСОБА_4 зверталась з приводу пошкодження її автомобіля до правоохоронних органів та постановою від 28 лютого 2012 року дільничного інспектора міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві відмовлено в порушенні кримінальної справи (а. с. 60).

З вказаної постанови вбачається, що 25 лютого 2012 року було виявлено пошкодження автомобіля BMW, державний номер НОМЕР_1, який було припарковано біля будинку № 10б по вул. Хрещатик у м. Києві. Згідно з протоколом огляду місця події встановлено, що автомобіль має пошкодження переднього лівого крила, капоту, передньої панелі, бамперу, решітки радіатора, передньої фари та протитуманної фари з лівого боку внаслідок падіння криги з даху вищевказаного будинку.

Вказаний будинок закріплений на праві повного господарського відання за КП «Госпкомобслуговування».

Розмір спричиненої позивачу майнової шкоди становить 108 161 грн 17 коп. (а. с. 82, 112, 153).

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

Відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичними особами на управління майном, забезпечувати умови длясвоєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з пунктом 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва «Особливості прибирання міських територій у зимовий період», затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Згідно з пунктом 7.5.3 цих Правил, очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окупувати і протягом доби вивозити.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на це та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Установивши, що позивачу завдано майнової шкоди внаслідок падіння криги на належний їй автомобіль з даху будинку № 10б по вул. Хрещатик у м. Києві, балансоутримувачем якого є КП «Госпкомобслуговування», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди на ремонт транспортного засобу у розмірі 108 161 грн 17 коп.

Доводи касаційної скарги про те, що розмір майнової шкоди є занадто завищеною є необґрунтованими, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів на його спростування.

Доводи касаційної скарги про недоведеність позивачем вини підприємства у завданні шкоди безпідставні, оскільки згідно зі статтею 1166 ЦК України обов'язок доказування відсутності вини у заподіяній шкоді покладено саме на відповідача.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не допускаються.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 02 лютого 2017 року було зупинено виконання рішення суду першої інстанції до закінчення касаційного провадження у справі, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судових рішень, тому виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 рокупідлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу комунального підприємства «Госпкомобслуговування» залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду

м. Києва від 26 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва

від 11 січня 2017 року - без змін.

Поновити виконання рішення Шевченківського районного суду

м. Києва від 26 вересня 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Є. В.Синельников

С.Ф. Хопта