1. За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
2. Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.
Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення ним безготівкових розрахунків, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний забезпечити таку можливість.
{Частина друга статті 17 в редакції Законів № 5284-VI від 18.09.2012 , № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 }
3. Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.
4. Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
5. У разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця, покупець повинен лише вказати про поломку (ВС/КЦС у справі № 751/7892/17 від 01 липня 2020 р)
Покупець придбав товар, наприклад габаритну побутову техніку, та виявив, що прилад не працює.
Звісно, що покупець звертається до продавця з вимогою або відремонтувати куплену техніку або замінити.
Але ж як правило продавці усіма правдами і неправдами уникають такого обов’язку.
І починається обмін претензіями, проведення експертиз тощо аж доки розлючений покупець не дійде до суду.
У даній справі покупцем в інтернет-магазині було придбано пральну машину, яку було доставлено без належної упаковки і в процесі її експлуатації виявлено, що остання перебуває у несправному стані.
У зв’язку із цим споживач написав продавцю про повернення коштів та проведення експертизи, однак експертизу продавцем проведено не було.
При цьому гарантійний ремонт машини з боку продавця був проведений, однак враховуючи проблеми в роботі пристрою вона зверталася до відповідача в усній формі про повернення грошових коштів або заміну неякісного товару, проте їй відмовлено.
У подальшому з відповіді продавця споживач дізнався, що знайденим в машині дефектом є несправна плата управління.
Отже, на думку покупця вказаний дефект, відноситься до істотних недоліків в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а тому гроші за придбану техніку мають бути повернено.
Рішенням районного суду у позові було відмовлено. З таким рішенням погодився і апеляційний суд. Так, на думку вказаних судів наявність істотних недоліків товару належними та допустимими доказами позивачем не підтверджена.
Однак, покупець вирішив не зупинятись на цьому та подав касаційну скаргу, яку Касаційний цивільний суд задовольнив.
Приймаючи таке рішення КЦС послався на наступне.
За нормами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Отже підставою для задоволення вимоги про розірвання договору та повернення сплаченої суми за товар, є істотний недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому
Істотним недоліком, за положеннями п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», є такий недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак, а саме: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Згідно ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов`язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Натомість суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що саме позивач повинна була довести наявність недоліку товару, а не відповідач, оскільки такий висновок спростовується змістом частини чотирнадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню лише у тому випадку, коли продавець доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.