Висвітлення журналістами інформації, щодо можливого розкрадання в оборонній сфері, мало значний суспільний інтерес і є оціночними судженнями - тому не визнається недостовірною інформацією, що порушує особисті немайнові права (ВС КЦС справа № 758/2931/19 від 16.02.2022 р.).

У цьому рішенні ВС КЦС застосував усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), і визначив, що в даному випадку суть поширеної інформації становить суспільний інтерес і є оціночним судженням журналістів, тому, у зв’язку із роллю преси в “демократичному суспільстві” і у забезпеченні свободи вираження поглядів, інформація про позивача, хоча і могла його непокоїти, але не підлягає визнанню недостовірною та спростуванню.

Фабула судового акту: Особа звернулась до суду із позовом до громадської організації та двох фізичних осіб - журналістів (далі - відповідачі) про захист честі, гідності і ділової репутації. Позивач просив визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права інформацію, яка була розповсюджена у відеосюжеті відповідної програми, просив зобов'язати відповідачів спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у програмі відповідного “реабілітуючого” його репутацію тексту. Мотивував свій позов тим, що в мережі Інтернет було поширено відеосюжет програми журналістів, в якому було зазначено, що позивач “є організатором схеми розкрадання оборонного бюджету”. Вказану інформацію, яка була поширена серед невизначеного кола осіб, позивач вважав негативною та недостовірною, оскільки він не має відношення ТОВ “Оптимумспецдеталь”, діяльність якого висвітлюється у відеосюжеті, а також не є учасником кримінального провадження, пов`язаного з розслідуваннями фактів, висвітлених у відеосюжеті.

Суд першої інстанції задовольнив позов і зобов’язав журналістів та власника - виробника телепередачі (ГО) спростувати інфо. Суд виходив із того, що сторона відповідача не довела достовірність поширеної відносно позивача інформації у відеосюжеті, яка порушує особисті немайнові права позивача, а також не довела, що поширена інформація носить характер оціночних суджень.

Апеляційний суд - не погодився із судом першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не встановив, не розрізнив та не відокремив факти і оціночні судження, не з'ясував, яка саме інформація, висловлювання із журналістського сюжету є недостовірною інформацією, що повинна бути спростована, а також не з'ясував, як саме поширена інформація порушує особисті немайнові права позивача. Суд визнав, що висловлювання щодо позивача, які були наведені співвідповідачами у відеосюжеті, є оціночним судженням, журналістським аналізом інформації, яка міститься зокрема у роздруківці переписки з мобільних телефонів в якій фігурує позивач.

ВС КЦС, приймаючи касаційну скаргу представника позивача до розгляду, наведених в ній доводів не підтримав та залишив постанову апеляції без змін. Обґрунтовуючи своє рішення ВС КЦС зазначив:

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації. Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

В силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно із статтею 10 Конвенції Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві, й хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов'язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов'язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04).

Отже у цій справі: ВС КЦС визнає, що поширена журналістами інформація могла непокоїти позивача, а форма її викладу могла бути розцінена ним як дошкульна та провокативна. Однак незважаючи на форму викладу, по своїй суті поширена інформація є власною оцінкою (інтерпретацією) журналістами певних подій та отриманих ними відомостей, не містить фактичних тверджень про вчинення позивачем правопорушень, а спрямована на привернення уваги громадськості до питань державних закупівель в оборонній галузі та дає можливість глядачу самостійно проаналізувати відомості, отримані журналістами. Тому така не є недостовірною інформацією, що порушує особисті немайнові права позивача, та й спростуванню не підлягає.

Аналізуйте судовий акт: Суд визнав висловлювання "дебил", таким що носить образливий характер і ображає честь та гідність (Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області справа №623/563/21 від 03.06.2021 р.);

Звернення до правоохоронного органу про порушення прав особи не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію (ВС/КЦС,справа № 523/4380/15-ц, 20.12.18);

Образи висловлені нецензурною лайкою навіть у присутності сторонніх осіб не є інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію (Самбірський міськрайонний суд у справі № 466/4312/17 від 07.12.2017);

Особа, яку притягнуто до відповідальності за введення суду в оману, МАЄ право на оскарження вироку у справі у якій вона дала неправдиві показання (ВС/ККС у справі № 654/1820/18 від 15.10.2020).

Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 758/2931/19

провадження № 61-728св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів:Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: громадська організація «ТОМ 14», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козій Сергій Михайлович, на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Кравець В. А., Шкоріної О. І., від 09 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до громадської організації (далі - ГО) «ТОМ 14», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності і ділової репутації.

Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_20 в мережі Інтернет було поширено відеосюжет програми журналіста

ОСОБА_3 та інформацію журналістського розслідування ОСОБА_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21», в якому було зазначено, що позивач «є організатором схеми розкрадання оборонного бюджету». Вказану інформацію, яка була поширена серед невизначеного кола осіб, позивач вважав негативною та недостовірною, оскільки не має відношення до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Оптимумспецдеталь», діяльність якого висвітлюється у відеосюжеті, а також не є учасником кримінального провадження, пов`язаного з розслідуваннями фактів, висвітлених у відеосюжеті.

Посилаючись на викладене, просив суд визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права і підлягає спростуванню, інформацію яка була розповсюджена у відеосюжеті програми журналіста ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21» на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_1 у розділі «Новини» ІНФОРМАЦІЯ_20; зобов`язати ГО «ТОМ 14», як

власника - виробника телепередачі проекту програми «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 протягом 10 календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у програмі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 у розділі «Новини» інформаційний матеріал такого змісту: інформація, яка була поширена в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_20 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21» була поширена недостовірна інформація про причетність ОСОБА_1 , як організатора схеми вимивання сотень мільйонів гривень з українського Укроборонного комплексу, і не відповідає дійсності. Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що жодним чином ОСОБА_1 не має будь-якого відношення до ТОВ «Оптимумспецдеталь» та схем розкрадання мільйонів на оборонці, російської контрабанди і відмивання грошей.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Подільського районного суду м. Києва, у складі судді

Гребенюка В. В., від 03 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 і підлягає спростуванню, інформацію, яка була розповсюджена у відеосюжеті програми журналіста ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» інформацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21» на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_1 у розділі «Новини» ІНФОРМАЦІЯ_20.

Зобов`язано ГО «ТОМ 14», як власника - виробника телепередачі проекту програми «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 протягом

10 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у програмі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на веб-сайті: https://ІНФОРМАЦІЯ_22/ у розділі «Новини» інформаційний матеріал такого змісту: «В програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_20 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21» була поширена недостовірна інформація про причетність ОСОБА_1 , як організатора схеми вимивання сотень мільйонів гривень з українського Укроборонного комплексу, і не відповідає дійсності». Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що жодним чином ОСОБА_1 не має будь-якого відношення до ТОВ «Оптимумспецдеталь» та схем розкрадання мільйонів на оборонці, російської контрабанди і відмивання грошей.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що сторона відповідача не довела достовірність поширеної відносно позивача інформації у відеосюжеті, яка порушує особисті немайнові права позивача, а також не довела, що поширена інформація носить характер оціночних суджень.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 липня 2020 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що суд першої інстанції не встановив, не розрізнив та не відокремив факти і оціночні судження, не з`ясував, яка саме інформація, висловлювання із журналістського сюжету є недостовірною інформацією, що повинна бути спростована відповідачами, а також не з`ясував, як саме поширена інформація порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 або завдає шкоди відповідним особистим його немайновим благам.

Крім того, суд першої інстанції, визнавши увесь сюжет недостовірним,не врахував, що сюжет триває 46 хвилин 17 секунд та у ньому йде мова щонайменше про 9 фізичних осіб та 10 юридичних осіб. У сюжеті наведено велику кількість узагальнень, висновків, метафор та інших форм оціночних суджень поруч з відомостями про факти, які не стосуються особи позивача.

Поміж усього, у сюжеті була загальновідома і беззаперечно правдива інформація, наприклад про те, що ОСОБА_1 - син ОСОБА_5 , яку згідно рішення суду відповідачі також мали б спростовувати.

Апеляційний суд дійшов висновку, що висловлювання щодо позивача, які були наведені співвідповідачами у відеосюжеті, є оціночним судженням, журналістським аналізом інформації, яка міститься зокрема у роздруківці переписки з мобільних телефонів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та в якій фігурує позивач. Журналістами у сюжеті не було зазначено, що позивач є директором або засновником/співзасновником ТОВ «Оптимумспецдеталь». Спростування причетності до ТОВ «Оптимумспецдеталь» викликана власним тлумаченням позивача змісту сюжету і сприйняттям інформації, поширеної журналістами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Козій С. М., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14 січня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Козій С. М. подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду

від 09 грудня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження представник ОСОБА_1 - адвокат Козій С. М. зазначає застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17,

від 20 березня 2019 року у справі № 808/3230/17, у постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 761/37180/17, від 05 червня 2019 року у справі № 727/8388/17, від 21 вересня 2020 року у справі № 303/6451/17,

від 04 листопада 2020 року у справі № 757/30984/18-ц, від 23 жовтня

2019 року у справі № 917/1307/18, від 03 квітня 2019 року у справі

№ 757/4403/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц,

у постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі

№ 761/6866/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що виявилось у не дослідженні зібраних у справі доказів, а також встановлені обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Стверджує, що суд першої інстанції, надавши правильну оцінку доказам, визнав недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права, інформацію, що була розповсюджена у відеосюжеті, та зобов`язав відповідачів спростувати її лише щодо ОСОБА_1 .

Наголошує на тому, що апеляційний суд безпідставно не прийняв до уваги та не надав оцінки висновку лінгвістичної експертизи № 39/19 від 29 березня 2019 року, не звернув увагу на докази, які надані позивачем на підтвердження факту поширення відповідачами спірної інформації, яка порушує його особисті немайнові права.

Вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо застосування ширшої межі допустимої критики до ОСОБА_1 , який не є публічною особою, а його діяльність не є об`єктом значного суспільного інтересу.

Апеляційним судом безпідставно взято до увагу роздруківку переписки з мобільних телефонів, яка була вилучена правоохоронними органами у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки зазначений доказ одержаний з порушенням таємниці листування. Апеляційний суд не обґрунтував як даний доказ був оцінений на достовірність та допустимість. При цьому заявник вважає, що апеляційним судом при наданні оцінки даному доказу було проігноровано принципи оцінювання доказів, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, зібраних в іншій справі на предмет їх належності та допустимості, що не відповідає завданням цивільного судочинства, та не встановлено його відповідність оригіналу.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_3 ,

ГО «ТОМ 14», ОСОБА_2 , в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, відповідачі просять касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

ОСОБА_3 вказує на правильність висновків апеляційного суду про те, що позовні вимоги не конкретизовані та сформульовані таким чином, що їх задоволення своїм наслідком матиме визнання всього сюжету недостовірним. У спірному сюжеті відповідачі не поширювали тез про те, що ОСОБА_1 є організатором схеми розкрадання.

З огляду на надані відповідачами докази, вважає, що журналісти мали достатнє підґрунтя для власної оцінки участі і переліку осіб до відповідних дій у сфері оборонного комплексу та ідентифікацію дійових осіб, про яких йде мова в сюжеті.

Судом першої інстанції були проігноровані ухвали Печерського районного суду м. Києва у справах № 757/5953/16-к, № 757/8856/16-к,

№ 757/17605/17-к, ухвала Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/12757/16-к, зі змісту яких вбачається, що діяльність групи осіб, які використовували, в тому числі ТОВ «Оптимумспецдеталь», була предметом розслідування в кримінальних справах.

Листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в якому згадується позивач, підтверджена листом Національного антикорупційного бюро України (далі -НАБУ). Врахування зазначеного листування у цивільній справі не спрямоване на надання оцінки доказам у кримінальному провадженні.

Зазначає, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ОСОБА_1 є публічною особою, оскільки є засновником і керівником декількох підприємств в різних сферах економічної діяльності, а також керівником Почесного консульства Республіки Сейшельські Острови.

ГО «ТОМ 14»зазначає, що позивач помилково визначив вказане об`єднання в якості відповідача, оскільки позивачем не надано доказів належності

ГО «ТОМ 14» веб-сайту та youtube-каналу ІНФОРМАЦІЯ_22.

ОСОБА_2 вказує, що позивачем не конкретизовано яка інформація, поширена відповідачами є недостовірною. Натомість позовні вимоги спрямовані на спростування інформації, яку відповідачі не поширювали. Висновок лінгвістичної експертизи № 39/19 від 29 березня 2019 року підготовлений особою, яка не має права виконувати такі експертизи, та на підставі незатвердженої методики. Вважає, що наявність дипломатичного статусу і повноважень на виконання публічних функцій, що тривалий час були покладені на позивача, прирівнюють його до публічної особи.

У додаткових поясненнях ОСОБА_2 звертає увагу на наявність ухвали Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2021 року у справі

№ 991/1003/21, якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369-2 КК України, на підставі

статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Фактичні обставини справи встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_20 журналістами програми «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_23 та на youtube-каналі ІНФОРМАЦІЯ_22 було оприлюднено відеосюжет програми журналіста ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» та інформацію журналістського розслідування ОСОБА_12 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_21».

Суть поширеної у даному відеосюжеті інформації полягає у наступному:

0:52 - журналіст ОСОБА_3: « ОСОБА_12 зібрала докази багаторічної схеми вимивання сотень мільйонів гривень з українського оборонного комплексу. В цій схемі друг і партнер Президента, член Ради національної безпеки ОСОБА_5, його 22 - річний син - один з основних фігурантів розпилу».

2:57 - голос за кадром невідома особа за ОСОБА_6 : «Значит 33 300 + 3 300 + 10 = 46 600 тебе и мне ОСОБА_1, ОСОБА_5 30, ОСОБА_23 10, но я бы ОСОБА_23 ничего не давал!».

3:06 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 : «Ок, решим при встрече».

4:30 - Давайте відразу представимо повний перелік Героїв цієї п`єси: ОСОБА_5 - перший зам. секретаря Ради національної безпеки і оборони - друг Президента, не офіційно - «смотрящий за оборонкою» -«тато».

4:46 - ОСОБА_1 - із опцією, «дзвінок тату» - надалі просто « ОСОБА_1 ».

ОСОБА_6 - друг ОСОБА_1 , жулік середньої ланки, оформлює документи і заносить відкати.

ОСОБА_7 - дрібний жулік, спеціаліст із контрабанди.

ОСОБА_23 - чинний директор Державного концерну Укроборонпром, слухається «тата», вміє догодити сину.

ОСОБА_17 - по понеділках спец. агент НАБУ, по вівторках - інвестор оборонного схематозу.

ОСОБА_24 - друг ОСОБА_5 «тата», за сумісництвом Президент України.

ОСОБА_12 пояснила, що восени 18 року ми отримали листа, який зв`язав сотні вже відомих нам фактів в одну приголомшливу історію оборонної корупції. У цьому листі, надісланому з одноразової пошти, було посилання на архів. Архів з листуванням фігурантів афери, іменами, датами, сумами хабарів та відкатів.

Як бачите, сурова реальність значно відрізнялась від пафосних заяв чиновників, суцільне імпортозаміщення було лише в телевізорі, а в реальності повноводна ріка контрабанди, але проблема була на справді не в самій контрабанді, адже деталі потрібні були тут і зараз. І давайте чесно, дістати їх, окрім як з відти, було ніяк. Проблема була навіть не в брехні чиновників, що чорного ринку не існує. Головна проблема, була в тому, що цей чорний, але все ж ринок, осідлали, окремі «свої» посередники, які накручували ціни в рази, а державний концерн «Укроборонпром» залюбки переплачував, бо Концерн був не жертвою схематозу, а його учасником.

І саме про це наше розслідування.

12:30 - січень 2017 року, ОСОБА_6 переконує ОСОБА_1 - молодшого, що директори державних оборонних підприємств не можуть ігнорувати його дзвінки.

Голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 : « Я даже представить себе не могу, чтоб ОСОБА_21 , ОСОБА_22 даже ОСОБА_23 трубки на тебя не взяли, если конечно людям не плохо». «Чистое стадо, которому нужно давать «нецензурний вислів»четко и говорить что делать».

13:04 - журналіст ОСОБА_12 : «плохо директорам державних заводів вже мало ставати від самого прізвища ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , син ОСОБА_5 . Обидва ОСОБА_1 і старший і молодший, були далекими від оборонної теми, доки у лютому 15 року, легка рука ОСОБА_24 не призначила свого партнера, ОСОБА_1 - « ІНФОРМАЦІЯ_3 », першим

зам. секретаря РНБО і син автоматично отримав вплив у цій же сфері, просто завдяки прізвищу.

У свої 22 роки, а рівно стільки було ОСОБА_1 на момент тих подій, « ОСОБА_1 » своє місце під сонцем застовпив. У 22 роки, навіть тон розмови ОСОБА_1 завжди чітко показував, хто тут кому ОСОБА_1 .

13:52 - (голос за кадром) січень 2017 року: « ОСОБА_1 » обговорює з ОСОБА_6 обсяг хабарів на один із держзаводів, «он» - директор заводу.

Голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 : « Он просто % просил. Сколько? Ты ему что? Какие его обязы? Ау ?».

Голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 : « Равноценно хочет ».

Голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 : «Пошел он в «нецензурний вислів».

14:10 - журналіст ОСОБА_12 : «Достеменно невідомо коли і як хлопчики ознайомилися? Але з листування чітко видно, що станом на 16 рік, ОСОБА_1 з ОСОБА_6 були друзями, а ОСОБА_1 з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - партнерами. У першому легко переконатися, переглянувши ось хоча б їхні фото з спільного літнього відпочинку. На них ОСОБА_6 і ОСОБА_1 з дружинами тусять на черговому закордонному курорті.

Партнерство теж чітко видно з листування. Станом на 16 рік, син

зам. секретаря Ради нацбезпеки і оборони був рівноправним учасником в оборонних схемах ОСОБА_6 - ОСОБА_7.

Для початку ось вам кілька цитат, самого ОСОБА_1 , зверніть увагу, він говорить про бізнес як про спільний.

14:55 - голос за кадром, як ОСОБА_1 , 30 вересня 2016 року : «Шо у нас вообще с этим изюмом «нецензурний вислів» ?».

Голос за кадром 2: «Изюм» - «Ізюмский приладобудівний завод» входить до концерну Укроборонпром.

15:05 - голос за кадром, як ОСОБА_1 : « А мы в Николаев что-то писали/ контактировали? ».

Голос за кадром 2: «Николаев» - Миколаївський бронетанковий завод входить до концерну «Укроборонпром».

15:10 - голос за кадром, як ОСОБА_1 , 17 січня 2017 року : «только не меняй на дол. Я имею ввиду что для нас».

05 січня 2017 року : «А шо по авиакону, мы можем?».

Голос за кадром 2: «Авиакон» - Авіаремонтний завод, входить до концерну «Укроборонпром».

15:20 - журналіст ОСОБА_12 : «Ми, у нас, для нас. ОСОБА_1 інвестував у закупівлю контрабандних запчастин на паях з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , а ще ОСОБА_1 час від часу катали на завод, вочевидь, в якості «жахалки» для керівників держпідприємств. Ось книга реєстрації відвідувачів Житомирського бронетанкового. В літку 16-го хлопчики приїжджали втрьох - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , але судячи з листувань, поточною чорною роботою він не займався, він вирішував питання на рівні концерну і тата, а поточкою опікувалися ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , у обох досвіду вистачало».

16:00 - журналіст ОСОБА_12 : ОСОБА_7 , ще до народження тріо із ОСОБА_6 та ОСОБА_1 заробляв на сумнівних оборонних контрактах.

ОСОБА_6 три роки пропрацював у концерні, був навіть помічником директора, у 14 році він звільняється з державного сектору і переходить у приватний, офіційно стає партнером ОСОБА_7. Центральною фірмою їхнього масштабного бізнесу стане та сама «ОПТИМА», з якої ми і почали нашу історію, а з часом тандем перетвориться на тріо, до бізнесу долучиться ОСОБА_1 – ОСОБА_1 .

Як ми вже говорили, бізнес хлопчаків полягав у тому, щоб за згоди державного оборонного концерну «втридорога» продавати заводам цього самого концерну контрабандні запчастини до військової техніки.

26:34 - журналіст ОСОБА_3: «За правилами серіальної драматургії перша серія тут має закінчитись, однак є хороші новини, друга серія почнеться за кілька секунд. Дивіться далі, як 22-річний син члена Ради Національної Безпеки визначає про що «татко» говоритиме на нарадах, як іменем ОСОБА_1 нагинали директорів державних заводів і навіть службу безпеки всього національного оборонного концерну. І, головне, скільки заробило угруповання на цьому схематозі».

27:04 - II частина.

Вітаю! Це «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_3 і наш спецсеріал про масштабну багаторічну корупцію на багатостраждальній українській оборонці. Зміст попередніх серій коротко (голос за кадром): «Початок війни. Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни у рази, і за змовою з державним концерном «Укроборонпром» продають на його заводи. До групи входять

зам. секретаря Ради Нацбезпеки та Оборони , ОСОБА_5 , його син ОСОБА_1 , колишній працівник концерну ОСОБА_6 і керівники оборонних структур різних рівнів. Група швидко стає привілейованим постачальником держзаводів і отримує контракти на сотні мільйонів гривень, центром оборудок стає підставна компанія «Оптімумспецдеталь», скорочено «Оптіма». Отримані гроші переводять в готівку, які потім витрачають на відкати заводам, хабарі слідчим органам та розкішне життя».

28:06 - журналіст ОСОБА_3: «Далі частина 2-га, про прибутки угруповання та про те, як 22-річний син ОСОБА_1 дає «нецензурний вислів» директорам оборонним заводів».

28:16 - журналіст ОСОБА_12 : «Утім, можливості ОСОБА_6 були не безмежні. Не всі питання можна було закрити через старих знайомих середньої ланки, проблеми вищого порядку допомагав вирішувати інший учасник зіркового тріо. Так ми повертаємося до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 молодшого - ОСОБА_1 . Його головною функцією було смикання за ниточки».

28:42 - голос за кадром ОСОБА_3 : «Січень 17-го, ОСОБА_6 жаліється ОСОБА_1 на конфлікт з Житомирським бронетанковим, підкреслюю, що це єдиний завод з яким виникають проблеми, решта - слухняні, оскільки бояться Гладовського старшого».

ОСОБА_6 (голос за кадром, невідома особа) до ОСОБА_1 : « ОСОБА_21 , ОСОБА_38 , даже ОСОБА_41 с ОСОБА_23 понимают, что лишний раз «нецензурний вислів» не надо, так как вдруг ОСОБА_1 психанет и, не дай Господь, скажет что-то плохое ОСОБА_5 и о них будет негативное мнение и т.д. »

Голос за кадром ОСОБА_3 : « ОСОБА_21 – ОСОБА_63 , директор Київського бронетанкового заводу. ОСОБА_40 і ОСОБА_41 - директори Харківського та Львівського бронетанкових. ОСОБА_23 - на той час директор Концернівського підприємства «Укрспецекспорт». ОСОБА_5 - ОСОБА_5 - старший».

29:25 - журналіст ОСОБА_12 : « Найголовнішою ниточкою ОСОБА_5 - молодшого, звісно ж був ОСОБА_1 - старший. ОСОБА_6 постійно просить сина вирішити якісь питання через «тата». Звести себе з якимось чиновником в концерні».

Голос за кадром, невідома особи, як ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 ,

09 грудня 2016 року : «Поговори с ОСОБА_5 на счет ОСОБА_64 контакта с нами пожалуйста, он оборотов в концерне набирает».

29:45 - журналіст ОСОБА_12 : «Або організувати зустріч там на горі і для дружнього до хлопчиків директора заводу».

Голос за кадром, невідома особи, як ОСОБА_6 , 03 вересня 2016 року : « ОСОБА_1 , спроси корда можно будет ОСОБА_38 (хбтз) попасть к ОСОБА_5 пожалуйста».

29:57 - журналіст ОСОБА_12 : «Син, який заробляє на контрабандних поставках, визначає навіть питання, які «тато», перший зам. секретаря РНБО, підніматиме на нарадах».

Голос за кадром, невідома особи, як ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 ,

16 грудня 2016 року : «Завтра ОСОБА_5 будет проводить совещание. Прошу тебя попросить ОСОБА_5 поднять вопрос о том, что БТР-3 нужно и т.д, это очень-очень важно».

Голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 : «В курсе. Сказал. Не «нецензурний вислів»

ОСОБА_6 : - « Мерси ».

30:20 - журналіст ОСОБА_12 : «Окремо відзначимо боротьбу з конкурентами. Хлопчики через ОСОБА_1 намагаються змусити фірму, котра нарешті освоїла власне виробництво деталей, продавати запчастини на заводи не на пряму, а через них, з їхньою накруткою».

30:35 - голос за кадром ОСОБА_3 : «Листопад 16-го, ОСОБА_6 інструктує ОСОБА_1 , щодо схеми котру, його батько має нав`язати Народному депутату ОСОБА_46 , власнику « Лозівського Ковальсько -Механічного заводу»».

30:47 - голос за кадром, невідома ососба, як ОСОБА_6 до ОСОБА_1 : - « Владелец ЛКМЗ – ОСОБА_46 , он у нас камень преткновения работы с ОСОБА_22 по мостам и корпусам. Мог бы попросить ОСОБА_5 с ним связаться, он депутат БПП, и сказать ему чтобы он с нами работал, а мы все будем делать через ЛенКузню . Если ОСОБА_5 реально наберет ОСОБА_46 и скажет встретиться со мной на счет согласования механизма, то тогда Минобороны, я, ты, ОСОБА_22 будут довольные как слоны, при этом зарабатывая огромные деньги».

31:16 - журналіст ОСОБА_12 : «У листуваннях ОСОБА_7 роль ОСОБА_1 визначає так, голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_7 : «в юрисдикции ОСОБА_1 погашения и подписания».

Журналіст ОСОБА_12: «Це, означає забезпечити контракт і проплату. ОСОБА_6 і справді регулярно просить ОСОБА_1 нагинати директорів державних оборонних заводів на замовлення».

31:35 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 , 30 вересня 2016 року : « ОСОБА_23 напиши. А лучше позвони и спроси где контракт для кбтз? ».

Голос за кадром ОСОБА_3 : « ОСОБА_23 - керівник концернівського підприємства «Укрспецекспорт», КБТЗ - Київський бронетанковий завод».

31:47 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 : «ОСОБА_41 дали под. гос. гарантии 72 единицы Т-72 (кап.ремонт), это почти 1.2 млрд. Набери пожалуйста его и скажи со мной связаться и подписать договор, и обязательно скажи, что ты все лично контролируешь».

Голос за кадром ОСОБА_3 : « ОСОБА_41 - директор Львівського бронетанкового заводу».

Голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 : «Напиши пожалуйста ОСОБА_51 чтоб он сказал ОСОБА_41 так же нам давать заявки, это «нецензурний вислів» уже «нецензурний вислів»».

Голос за кадром ОСОБА_3 : « ОСОБА_51 - директор Державного Концерну «Укроборонпром»».

32:18 - журналіст ОСОБА_12 : «Проблеми з платежами теж вирішує молодший ОСОБА_1 . Восени 2016 року декілька конвертаційних центрів, через які група виводила гроші, потрапляють під розслідування податкової. Центральну фірму «хлопчаків», «Оптиму» теж визначають як підозрілу. Через це служба безпеки концерну заморожує проплати, які група мала би отримати з того самого Житомирського бронетанкового заводу. ОСОБА_6 одразу пише ОСОБА_1 , син ОСОБА_1 має вирішити питання на рівні зам. директорів Державного оборонного концерну».

32:53 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 : « Набери ОСОБА_54 . Платеж по Житомиру тормознула безпека. Говорят опять про уголовное дело и т.д.. Попроси ОСОБА_54, чтобы она ОСОБА_53 попросила пропустить платежи».

33:04 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 : « Завтра все решу ».

Голос за кадром ОСОБА_3 : « ОСОБА_54 - ОСОБА_54 - ОСОБА_54,

зам. директора концерну з фінансово-економічних питань. ОСОБА_53 -

зам. директора Концерну з безпеки».

33:15 - журналіст ОСОБА_12 : «Концерн дозволяє платежі. Тепер загальмовує сам завод, але це ще простіше вирішити. ОСОБА_6 просить ОСОБА_1 наїхати на директора бронетанкового».

33:27 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 : « Житомир должен 11.630 , на 5.7. У них все согласовано и пропущено еще месяц назад. Спроси ОСОБА_54 дать «нецензурний вислів» ОСОБА_65 и чтоб поставил в реестр на оплату остальные деньги».

33:40 - журналіст ОСОБА_12 : «Наступного дня після цього листування, попри розслідування податкової, фірма хлопчаків отримує від заводу

7 000 000 грн, і звісно ж одразу копійка до копійки закидає їх на черговий конвертаційний центр. Загалом, схема заробляла групі десятки, сотні мільйонів гривень. Понад 90 мільйонів від заводів отримала «Оптима», через другу прокладку «Ренал» прокачали ще 85 мільйонів. І на окремому місці поставимо президентський оборонний завод «Ленінську Кузню». Група використовувала його, як звичайну прокладку. Через Кузню по ланцюжку прогнали ще 70 мільйонів гривень від Київського бронетанкового.

Приголомшливо, хлопчики не просто прокачували гроші через «ЛенКузню», а й легко могли витягти з кишені президентського бізнесу кількадесят мільйонів на власні потреби, принаймні так виглядає з листування».

34:37 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 , до ОСОБА_7 ,

13 вересня 2016 року : «Возьмем оборотне деньги «Кузни» на 21 комплект. У Вадика денег 0 все равно. Тебе только с ОСОБА_1 договорится надо».

34:45 - журналіст ОСОБА_12 : «Отож, загалом, група хлопчаків із їхнім «Татом» отримали від Укроборонпрому 250 мільйонів гривень. Це, щонайменше, що ми змогли вирахувати по відомим нам фірмам, але ми цілком припускаємо, що «насправді було набагато більше…»».

35:32 - журналіст ОСОБА_12: «Подібну риторику ми вже чули півтора роки тому, коли опублікували перше розслідування про постачання запчастин на бронетанкові заводи. Не офіційно чиновники від оборонки тоді визнавали, та всі знають звідки деталі і хто їх возить, але давили на патріотизм: У нас війна. У нас вибору не було. У нас фронту потрібно, невже Ви не розумієте? Ми як раз розуміємо, але ось Вам короткий курс патріотизма від ОСОБА_5 - молодшого».

35:58 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 , 04 листопада 2016 року: «Когда платят хоть кто-то? 08 листопада 2016 року: «Когда будут гроши?». 22 листопада 2016 року: «Никто не платил!». 22 листопада

2016 року: «Когда все «нецензурний вислів» платят?». 25 листопада

2016 року: «Оплата в понедельник?». 30 листопада 2016 року: «Пусть Житомир деньги вернет, уже не по понятиям». 06 лютого 2017 року: «А когда у них деньги будут?». 06 лютого 2017 року «Бабки где? X. Ж?». 17 листопада 2016 року: «Так кто-то что-то платил вчера?». 30 вересня 2016 року: «Когда шо будет?». 23 січня 2017 року: «Они заплатили?»».

36:17 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 : ««нецензурний вислів»Ты реально издеваешься сейчас?».

38:47 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 : « Вы с ОСОБА_66 на слишком модных тачках ездите».

38:50 - голос за кадром журналіст ОСОБА_12 : « ОСОБА_7 орендує будинок в закритому елітному котеджному містечку, а родина ОСОБА_6 розживається кількома квартирами бізнес класу, це понад 14 мільйонів гривень. Гроші легко приходять і легко витрачаються. Аналізувати машини та нерухомість, ОСОБА_1 - молодшого, сина мультимільйонера, немає сенсу. Про нього найяскравіше свідчить, ось ця цитата».

39:14 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 ,

02 грудня 2016 року : «Давай пора монетизировать все это».

39:19 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_6 : « Это мой вопрос, тут я все сделаю ».

39:22 - голос за кадром, невідома особа, як ОСОБА_1 : «Я новый год без + 300-500 встречать не буду. Тысяч гривен».

44:21 - журналіст ОСОБА_12: «Але корупція та хабарі на рівні директорів заводів не закінчувалася. Час піднятися на щабель вище, до нинішнього керівництва Укроборонпрому і Ради нацбезпеки і оборони. Тому, що у нас є, що розповісти і про їхні ролі і долі також. Батько ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , звісно ж буде запевняти, що він навіть не в курсі, що це за «афери, хто ці люди і які такі фірми»».

Журналіст ОСОБА_12 . Запитання до ОСОБА_5 : «Ви знаєте, хто такий ОСОБА_6 ?».

Відповідь: ОСОБА_5 :« Не знаю, я ж Вам відповів. Вже ви в третій раз питаєте».

Запитання: ОСОБА_12 : «Ви знаєте фірму Оптімумспецдеталь?».

Відповідь: ОСОБА_5 :«Не знаю».

Запитання: ОСОБА_12 : «Ви впевнені?».

Відповідь: ОСОБА_5 : «Я впевнений».

Згідно висновку № 39/19 від 29 березня 2019 року лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, складеного експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», спірний сюжет містить інформацію негативного характеру щодо особи позивача, яку викладено у формі фактичних тверджень.

Позиція Верховного Суду

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

В силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних засад демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до "інформації" чи "ідей", які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе "демократичне суспільство". Як передбачено в статті 10 Конвенції, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена.

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві, й хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

Верховний Суд визнає, що поширена журналістами інформація могла непокоїти позивача, а форма її викладу могла бути розцінена ним як дошкульна та провокативна.

Однак незважаючи на форму викладу, по своїй суті поширена інформація є власною оцінкою (інтерпретацією) журналістами певних подій та отриманих ними відомостей, не містить фактичних тверджень про вчинення позивачем правопорушень, а спрямована на привернення уваги громадськості до питань державних закупівель в оборонній галузі та дає можливість глядачу самостійно проаналізувати відомості, отримані журналістами.

Висвітлення журналістами інформації щодо можливого розкрадання грошових коштів в оборонній сфері, мало значний суспільний інтерес, оскільки стосувалось обороноздатності держави в особливий період.

Апеляційний суд правильно звернув увагу, що на час підготовки сюжету журналісти мали у своєму розпорядженні фрагменти переписки з мобільних телефонів, інформацію про те, що позивач знав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і займався із ними спільною діяльністю.

Крім того, у відкритих інформаційних джерелах, зокрема Єдиному державному реєстрі судових рішень (справи № 757/5953/16-к,

№ 757/8856/16-к, № 295/12757/16-к) були наявні відомості про здійснення досудового розслідування дій групи осіб із використанням зокрема,

ТОВ «Оптимумспецдеталь».

Апеляційний суд, надавши належну оцінку доказам сторін, із дотриманням норм процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 червня 2020 року у справі № 201/3801/17, від 14 грудня 2021 року у справі № 742/3324/20.

Доводи касаційної скарги щодо безпідставного неврахування апеляційним судом висновку лінгвістичної експертизи № 39/19 від 29 березня 2019 року слід відхилити, оскільки судом апеляційної інстанції у відповідності до положень статей 89 110 ЦПК України надана оцінка висновку експертау сукупності з іншими доказами, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 757/108/19.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо помилкового посилання апеляційним судом на ширші межі допустимої критики щодо нього, підлягають відхиленню, оскільки такі посилання не вплинули на правильність вирішення спору по суті.

Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно врахував переписку з мобільних телефонів, які були вилучені правоохоронними органами у ОСОБА_6 та ОСОБА_7, є необґрунтованими з огляду на те, що апеляційний суд не оцінював докази у цивільній справі з точки зору доведеності винуватості будь-яких осіб у вчиненні кримінальних правопорушень.

Наявність або відсутність порушень при вилученні мобільних телефонів та інформації, яка містилася в них, може бути доведена/спростована в межах кримінального провадження, в якому цей доказ був здобутий.

З огляду на викладене, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 30 червня

2020 року у справі № 333/6816/17, від 20 березня 2019 року у справі

№ 808/3230/17, Верховного Суду, викладеним у постановах від 08 травня

2019 року у справі № 761/37180/17, від 05 червня 2019 року у справі

№ 727/8388/17, від 21 вересня 2020 року у справі № 303/6451/17,

від 04 листопада 2020 року у справі № 757/30984/18-ц, від 23 жовтня

2019 року у справі № 917/1307/18, від 03 квітня 2019 року у справі

№ 757/4403/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц, Верховного Суду України, викладеним у постанові від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц, на які заявник посилався як підставу для касаційного оскарження.

Інші доводи заявника, які спрямовані на необхідність переоцінки доказів у справі та незгоду із обставинами встановленими апеляційним судом, підлягають відхиленню з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija

v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козій Сергій Михайлович, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.