Постанова

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 201/3801/17

провадження № 61-43952св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмедгруп»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Макарова М. О.,

Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю., від 01 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалмедгруп» (далі - ТОВ «Глобалмедгруп») звернулося до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати недостовірною інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп», поширену

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині розміщення тверджень про те, що:

«по нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_6 также фирмы

ООО «УМТ» («Укрмедтехника»), «Медгарант», «Техмедконтракт» (ранее «Евромедтехника»), «Донмед», «Союз медицины и технологий», «Илатанмед», «Крыммедтехника», «Димпомед», «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Дана МС», «Зраво», «Западмединвест», «Медгарант», «Світмед», «Медігран Україна», «Білімед», «Альянс Фарм», «Топсервис-Медтехника» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Флауер»; эти фирмы и прописанные под их аппараты условия закупок, будто писанные под копирку, можно наблюдать и в других регионах. При этом одни и те же фирмы поставляют одни и те же аппараты в разные регионы по разной цене. Цена формируется не по рыночным законам, а по размерам бюджетного финансирования той или иной области. Больше региону дали денег - больше требуют и получают продавцы»; зобов`язати ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп» шляхом опублікування тексту резолютивної частини рішення суду у даній цивільній справі протягом 10 календарних днів з дати набрання таким рішенням законної сили на головній сторінці веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4, яке має бути набране тим самим шрифтом; зобов`язати ОСОБА_1 видалити з веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_4 частину вказаної статті та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Вважає, що недостовірною є інформація про те, що: позивач підконтрольний братам ОСОБА_6; сфера закупівель медичного обладнання була віддана на відкуп братам ОСОБА_6, які «провертають» схеми щодо поставок обладнання, зокрема, через позивача; умови державних закупівель прописуються, зокрема, під апарати, що постачаються, зокрема, позивачем; ціни на товар, що постачаються позивачем формуються не за ринковими законами, а за розмірами бюджетного фінансування тієї чи іншої області.

При цьому, інформація у статті подається таким чином, щоб сформувати у читача хибне уявлення про участь позивача в корупційних схемах при здійсненні державних закупівель. Єдиною особою, яка має вирішальний вплив на позивача є ОСОБА_2 , яка є бенефіціарним власником товариства, і товариство здійснює свою діяльність у відповідності до чинного законодавства, а розміщення неправдивої інформації пов`язано із наміром приниження ділової репутації ТОВ «Глобалмедгруп», а також зниження престижу та підриву довіри до діяльності товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Ходаківського М. П. від 27 лютого 2018 року у задоволенні позову

ТОВ «Глобалмедгруп» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інформація, яку просить спростувати позивач, є результатом критичної оцінки фактів щодо обставин проведення торгів під час здійснення державних закупівель у сфері медичного обладнання. Позивачем не доведено наявності сукупності обставин, які дають можливість стверджувати про порушення його ділової репутації. Також позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт порушення його ділової репутації. Інформація, яку просить позивач спростувати як недостовірну за своїми ознаками є оціночним судженням, яке відповідно до норм права, не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості, та не підлягає перевірці на предмет відповідності фактичним даним. Виходячи зі змісту вказаної інформації, в якій міститься аналіз події та особиста думка автора стосовно цієї події, а також її особисті висновки, ця інформація не може тлумачитися як недостовірна інформація щодо позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Глобалмедгруп» задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп», поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в частині розміщення тверджень про те, що: по нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_6 также фирма ... ООО «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах). Зобов`язано ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп» шляхом опублікування тексту резолютивної частини рішення суду у даній цивільній справі протягом 10 календарних днів з дати набрання таким рішенням законної сили на головній сторінці веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4, яке має бути набране тим самим шрифтом. Зобов`язано ОСОБА_1 видалити з веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_4 частину статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: «По нашей информации подконтрольны группе ОСОБА_6 также фирма ...

ООО «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах).

В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що автор статті «ІНФОРМАЦІЯ_2», описуючи корупційні схеми осіб, а саме братів ОСОБА_6, які пов`язані з колишнім президентом України ОСОБА_3 та іншими підприємствами, зазначила, що ТОВ «Глобалмедгруп» є підконтрольне групі ОСОБА_6, що є фактичним твердженням, яке позивач спростував, надавши докази того, що що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Глобалмедгрупп» є ОСОБА_2 , директором - ОСОБА_4 , а брати ОСОБА_6 до даного підприємства жодного стосунку не мають. Відповідач, публікуючи вказану статтю, зазначила, що саме ТОВ «Глобалмедгруп» вчиняє корупційні діяння під впливом саме вказаних вище братів ОСОБА_6, проте відповідачем вказані докази не доведені та матеріали справи не містять інших доказів цим фактам, а також судових рішень із вказаного питання також не існує, а тому ці твердження є неправдивими.Оскільки вказана стаття була розповсюджена серед необмеженого кола осіб в мережі Інтернет, та внаслідок поширення недостовірної негативної інформації про позивача він буде сприйматися глядачами чи читачами як особа, яка причетна до корупційних, злочинних діянь та як недобропорядний суб`єкт господарювання, внаслідок чого погіршується оцінка його професійних якостей, суд вважав, що була порушена ділова репутація позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що вона є лише головним редактором веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4, однак не є власником вказаного інтернет-ресурсу. Позивач неправильно визначив суб`єктний склад учасників справи (відповідачів), що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки належними відповідачами у разі поширення оспорюваної інформації в мережі інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, а не тільки автор. Зазначає, що інформація, яку просить спростувати позивач, є її особистим авторським напрацюванням, розумінням процесів, що протікають у сфері державних закупівель медичного обладнання, тобто є вираженням суб`єктивної думки і поглядів, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності. Вказані оціночні судження, а не твердження, як зазначив суд, про причетність братів ОСОБА_6 до ТОВ «Глобалмедгруп», не можуть бути підтверджені чи спростовані інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки як ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 , можуть бути пов`язаними особами з братами ОСОБА_6 родинними, робочими чи будь-якими іншими зв`язками, що не відображається у вказаному реєстрі. Правдивість оціночних суджень ОСОБА_1 у статті щодо підконтрольності ТОВ «Глобалмедгруп» братам ОСОБА_6 не може бути перевірена й будь-яким іншим шляхом, адже у сучасному світі вислів «підконтрольність» зовсім не означає можливість управління через посаду чи володіння корпоративними правами, а є більш ширшим поняттям, відтак суд апеляційної інстанції помилково захистив немайнові права позивача, які не були порушені, визнавши недостовірною інформацією висловлювання відповідача, що мають характер оціночних суджень.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 02 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 в режимі відкритого доступу була розміщена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої є ОСОБА_1 , такого змісту: «Масштабная коррупция в сфере «медицинских» тендеров зародилась давно, периода расцвета она достигла во времена ОСОБА_3 . Самая «дорогая» по объему бюджетных средств сфера закупок медоборудования была, по сути, отдана на откуп братьям ОСОБА_6 - сыновьям известного донецкого профессора ОСОБА_8. С ОСОБА_8, директором донецкого ожогового центра Института неотложной хирургии, ОСОБА_3 был знаком еще со времен своего руководства Донецкой ОГА. Младшие ОСОБА_6 на тот период, как рассказывают очевидцы, арендовали небольшой офис, и только-только начинали заниматься поставками медоборудования в Украину, основав фирму «Донмед». О братьях ОСОБА_6 писали много: о низком качестве закупаемого у них оборудования, о победе в скандальном тендере на 140 миллионов на поставку машин скорой помощи в 2011 году. По сей день, пишут СМИ, компанией ОСОБА_6 и связанные с ними структуры принимают участие в тендерах, подают жалобы в Антимонопольный комитет, если заказчики выбирают более дешевые предложения конкурентов. Проворачивать свои схемы и сегодня поставщикам, по заявления журналистов, удается при поддержке Администрации Президента. По нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_6 также фирмы ООО «УМТ» («Укрмедтехника»), «Медгарант», «Техмедконтракт» (ранее «Евромедтехника»), «Донмед», «Союз медицины и технологий», «Илатанмед», «Крыммедтехника», «Димпомед», «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Дана МС», «Зраво», «Западмединвест», «Медгарант», «Світмед», «Медігран Україна», «Білімед», «Альянс Фарм», «Топсервис-Медтехника» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Флауер»; эти фирмы и прописанные под их аппараты условия закупок, будто писанные под копирку, можно наблюдать и в других регионах. При этом одни и те же фирмы поставляют одни и те же аппараты в разные регионы по разной цене. Цена формируется не по рыночным законам, а по размерам бюджетного финансирования той или иной области. Больше региону дали денег - больше требуют и получают продавцы».

Відповідно до наданої ТОВ «Інтернет Інвест» на запит суду інформації особою, яка звернулася для реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_1 (а. с. 81 т. 1).

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи відзиву, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі статтями 94, 277 ЦК України, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно із частиною другою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

За приписами статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином за змістом положень статті 277 ЦК України та статті 30 Закону України «Про інформацію» не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві, й хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).

Суд апеляційної інстанції належним чином на зазначені норми матеріального права та практики Європейського суду з прав людини уваги не звернув, вказуючи на те, що розміщена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 стаття « ІНФОРМАЦІЯ_2» містить фактичні дані стосовно позивача, зокрема про те, що ТОВ «Глобалмедгруп» є підконтрольне групі ОСОБА_6, не звернув увагу на те, що фраза «підконтрольність» зовсім не означає можливість управління через посаду чи володіння корпоративними правами, а є більш ширшим поняттям.

Зазначені відомості є особистим авторським напрацюванням відповідача, її розумінням процесів, що протікають у сфері державних закупівель медичного обладнання, тобто є провокативним вираженням суб`єктивної думки і поглядів, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, отже, не є інформацією, поширення якої є підставою для захисту ділової репутації позивача.

Вказані оціночні судження про причетність братів ОСОБА_6 до

ТОВ «Глобалмедгруп», не можуть бути підтверджені чи спростовані інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак суд апеляційної інстанції помилково захистив немайнові права позивача, які не були порушені, визнавши недостовірною інформацією висловлювання відповідача, що мають характер оціночних суджень.

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості та не підлягають перевірці на предмет відповідності фактичним даним.

Виходячи зі змісту вказаних відомостей, в яких міститься аналіз події та особиста думка автора стосовно цієї події, а також її особисті висновки, ця інформація не може тлумачитися як недостовірна інформація щодо позивача.

Таким чином, суд першої інстанції, правильно застосувавши вищенаведені правові норми та усталену практику ЄСПЛ, надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам, із дотриманням норм процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв`язку з тим, що інформація, яка викладена в статті, носить характер оціночних суджень, є суб`єктивною думкою відповідача та не може бути спростована відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Оскільки відсутні підстави для задоволення позову про визнання недостовірною інформації, то і підстав для стягнення моральної шкоди немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 413 ЦК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У зв`язку з тим, що судом касаційної інстанції задоволено касаційну скаргу ОСОБА_7 , скасовано ухвалене в справі судове рішення апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції, то понесені відповідачем у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня

2018 року скасувати та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалмедгруп» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7 040 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович