18.04.2019
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Новели Правил адвокатської етики: зміст, значення та тлумачення

Новели Правил адвокатської етики: зміст, значення та тлумачення - noveli_pravil_advokatskoi_etiki_zmist_znachennya_ta_tlumachennya_5cb88e0403205.jpg
Опубліковано оновлену редакцію Правил адвокатської етики

15 лютого 2019 р. З'їздом адвокатів України 2019 року Розділ ІІ Правил адвокатської етики був доповнений ст. 121 «Чесність та добропорядна репутація», а до ст. ст. 44, 65 внесено зміни.

Принцип чесності і добропорядної репутації адвоката є визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів різних країн. Активна міжнародна діяльність Національної асоціації адвокатів України дозволила досягти таких важливих результатів, як вступ в міжнародні професійні організації адвокатів – Міжнародна асоціація адвокатів(IBA) та Рада адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE). Для членів цих організацій дотримання адвокатом принципу чесності, наявність бездоганної репутації у адвоката є обов'язковими. Відтак, зїзд підтримав ініціативу делегації Одеської області та затвердив зміни до Правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики в останній редакції можна переглянути в розділі Нормативні акти. Акти НААУ

 

         Питання про необхідність доповнення переліку основних принципів адвокатської етики принципом чесності та добропорядної репутації тривалий час обговорювалося на сторінках юридичних видань, на семінарах та інших заходах з питань адвокатської етики, які організовувалися Національною асоціацією адвокатів, круглих столах і науково-практичних конференціях за участю адвокатів.

         Принцип чесності та порядності, як один з основних принципів адвокатської етики, був закріплений у Правилах адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1-2 жовтня 1999 року. Ст. 11, яка мала назву «Чесність і порядність», діяла у такій редакції: «Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності,  так  і  в приватному  житті  бути чесним і порядним;  не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих  обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей;  поважати  права, законні інтереси,  честь,  гідність,  репутацію та почуття осіб, з
якими він спілкується в різних відносинах.». Крім того, статтею 58 Правил 1999 року «Дотримання адвокатом принципів чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності в суді» було врегульовано: « (1) Адвокат  не  повинен  повідомляти  учасникам  процесу або свідкам свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних  обставин справи, їх правової оцінки, суті закону, обсягу прав та обов'язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт. (2) Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті  справи,  що  є  предметом  судового  розгляду,  з учасниками процесу,  які не є його клієнтами,  і має здійснювати таке лише  у формах  та з метою,  що не суперечить чинному законодавству та цим Правилам і лише у випадках, коли це є  необхідним  для  належного виконання доручення.  (3) Адвокат повинен уникати спілкування з суддею в  будь-яких формах,  окрім  передбачених  законодавством,  по суті справи,  що розглядається судом, і не повинен спонукати до цього клієнта. (4) Адвокат   не   повинен   вчиняти   дій,   спрямованих  на невиправдане затягування судового розгляду справи.»

         Нові редакції Правил адвокатської етики 2012 року та 2017 року передбачили у Розділі IV Правил, який регулює відносини адвоката з судом, дотримання принципу чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності в судді (ст. 44), а Правила адвокатської етики 2017 року також визначили чесність принципом  поведінки адвоката у соціальних мережах (ст. 57 чинних Правил).

         Втім аналіз міжнародних стандартів здійснення адвокатської діяльності, історичного розвитку української адвокатури, досвіду зарубіжних країн дозволяє дійти до висновку, що чесність та чесна репутація - фундаментальний, базовий принцип адвокатської етики, який має розповсюджуватися на всі напрями професійної діяльності адвоката, його складові  мають бути характеристикою особистості адвоката, у зв'язку з чим цей принцип потребує закріплення серед Основних принципів адвокатської етики (Розділ ІІ Правил).

         Загальний кодекс правил для адвокатів країн-членів Європейського співтовариства, прийнятий у 1988 році, закріплює п.2.2 «Довіра та особиста порядність»: «Довірчі відносини між адвокатом і клієнтом можуть виникнути лише у випадку відсутності у останнього сумнівів відносно порядності, чесності і добросовісності адвоката».

         Хартія основних принципів європейської адвокатської професії, яка була прийнята 24 листопада 2006 року, встановлює, що честь та гідність адвокатської професії, доброчесність та бездоганна репутація окремого адвоката (п. d), є одним з десяти основоположних принципів професії адвоката.

         «Роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов'язків і обмежень, особливо у зв'язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною», - встановлено у Рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, і Моріс, наведена вище, § 133). «Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об'єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя», - визначено ЄСПЛ у Рішенні по справі Lekavičienė v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017.

         Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображують цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.      

         Вимога чесності і порядності є традицією української адвокатури, проте така вимога потребує нормативного врегулювання - саме ця теза пролунала під час звітної конференції адвокатів Одеської області 26 січня 2019 року. Адвокат В. Г. Маслов запропонував конференції звернути увагу на необхідність доповнення Правил адвокатської етики принципом чесності та порядності. За результатами обговорення конференція адвокатів Одеської області прийняла відповідне рішення та звернулася до Ради адвокатів України з пропозицією включити до питань порядку денного V з'їзду адвокатів України питання внесення змін та доповнень до Правил адвокатської етики.

         15 лютого 2019 року, доповідаючи на З'їзді адвокатів України 2019 року від одеської делегації, ми акцентували увагу на тому, що принцип чесності і добропорядної репутації адвоката є визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів різних країн. Активна міжнародна діяльність Національної асоціації адвокатів України дозволила досягти таких важливих результатів, як вступ в міжнародні громадські організації - IBA, CCBE; для членів цих організацій дотримання адвокатом принципу чесності, наявність бездоганної репутації у адвоката є обов'язковими.

         З'їзді адвокатів України 2019 року після обговорення запропонованих новел та редакційних правок прийняв зміни та доповнення до Правил адвокатської етики у наступній редакції:

«1. Доповнити Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року,  статтею 121«Чесність та добропорядна репутація»:

Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.

Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката,  клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.

2. Доповнити статтю 44 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року частиною першою наступного змісту:

Стаття 44.  Дотримання принципів  чесності та добропорядної репутації  під час здійснення професійної діяльності в суді

Під час здійснення професійної діяльності в суді  адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до  адвокатської професії.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

3. Доповнити статтю 65 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року, частиною четвертою наступного змісту:

Стаття 65. Етичні особливості відносин між адвокатами та органами адвокатського самоврядування

Адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.

Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З’їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.

У межах дотримання принципу чесності і добропорядної репутації адвокат має надавати достовірну інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України, органам адвокатського самоврядування, членам органів адвокатського самоврядування під час здійснення ними  повноважень».

         Поняття «чесність» та «добропорядна репутація» потребують уваги відносно уніфікації їх змісту у дисциплінарній практиці, адже під час обговорення доповнень до Правил виникло чимало запитань, як розуміти зазначені поняття у контексті адвокатської діяльності.

         Слід звернути увагу на те, що хоча істина і чесність, безумовно, пов'язані, проте, як поняття, вони не ідентичні. Істина по справі стосується конкретних обставин і фактів, які встановлюються судом. Чесність адвоката фокусується на точності і достовірності тверджень адвоката.  Всякий раз, коли адвокат повідомляє суд, іншу сторону, колег-адвокатів або свого клієнта, це повідомлення має бути чесним. Принцип чесності регулює діяльність адвоката у всіх видах представництва, а не тільки тоді, коли він діє в інтересах клієнта у ході судового розгляду.  Цей принцип стосується вираження фактів, юридичних аргументів або позиції, яку займає адвокат у переговорах. 

         Відомі сучасні західні дослідники присвячують принципу чесності наукові праці, намагаючись дійти до об'єктивного висновку про те, чи можемо ми взагалі говорити про чесність, якщо йдеться про діяльність адвоката в інтересах клієнта. Так, Пітер Дж. Хеннінг у публікації «Адвокати, правда и чесність у представництві клієнтів» зазначає: «Проголошення істини не може бути першочерговою метою адвоката, коли кожен адвокат в рівній мірі змушений приховувати правду, принаймні, якщо це відповідає інтересам клієнта і якщо немає підстав уникати захисту клієнта. На виявлення правди спрямована діяльність суду, але це не керівний принцип для адвоката.  Замість цього в центрі уваги адвоката повинна бути чесність у відносинах з клієнтами, опонентами і системою» (Peter J. Henning. Lawyers, Truth, and Honesty in Representing Clients, 20 Notre Dame J.L. Ethics & Pub. Pol'y 209,  2006).  Джон А. Хумбах у своєму есе «Чесність, чесність адвоката і громадська довіра до правової системи» звертає увагу на наступне: «Адвокати, що здійснюють захист у кримінальних справах, зобов'язані сумлінно відстоювати інтереси клієнта і зберігати конфіденційну інформацію про клієнта. Об'єднуючи ці обов'язки, більшість адвокатів  приходять до висновку, що абсолютно правильно приховувати деякі істотні факти у справі, дотримуючись принципу конфіденційності, навіть якщо це призводить до омани присяжних засідателів та інших осіб. Ця тонка невідповідність двох важливих правил призвела до того, що адвокати-захисники припустили, що вони мають право і дійсно зобов'язані захищати своїх клієнтів за допомогою систематичної дезінформації в формі напівправди, мовчазних обманів і навіть навмисно підкріплених помилок - до тих пір, поки вони уникають використання відвертої брехні. Низька репутація адвокатів у частині чесності є одним з безпосередніх наслідків такого розуміння. Зростаюче громадське занепокоєння з приводу адвокатської етики відбувається не тому, що люди вважають, що адвокати нехтують або зловживають своїми професійними стандартами.  Швидше, головна проблема - широка інтерпретація етичних обов'язків. Невідповідність етичних обов'язків сумлінності і конфіденційності призвело до неминучої тенденції до використання часткової правди, в якій адвокати свідомо відволікаються від істин, в яких вони не сумніваються, створюють помилкові враження і дискредитують показання, які вони повинні розумно знати, щоб бути фактичними.  В результаті люди відчувають, що не можуть довіряти адвокатам, щоб бути чесними.  Незважаючи на припущення, що ці стилі захисту необхідні для надання обвинуваченим у кримінальних справах «ефективних» адвокатів, не є очевидним, що обвинуваченим у кримінальних справах в цілому краще з ними.  Це особливо вірно, якщо, як видається, громадська реакція на цю тактику настільки негативна, що обвинувачених в кінцевому підсумку будуть захищати задоволені собою, але такі, що не користуються довірою,  професіонали.  У зв'язку з цим недовіра до адвокатів - це не просто проблема іміджу закритої професії.  Наш основний цивільний порядок спирається на правову систему і суспільну повагу до неї.  Якщо громадськість не може довіряти адвокатам, яким довірено правову систему, виникає проблема, яка кидає тінь на цілісність самої концепції верховенства права» (John A. Humbach, The National Association of Honest Lawyers: An Essay on Honesty, Lawyer Honesty and Public Trust in the Legal System, 20 Pace L. Rev. 93, 1999).

         Слід погодитись із тим, що чесність адвоката має значення для довіри суспільства до адвокатури, для престижу адвокатської професії.

         Престиж (від фр. prestige - авторитет, повага) розглядається як громадська оцінка суспільної вагомості індивіда, соціальної групи, професії, організації, певної норми тощо. Престиж пов'язаний з поняттями авторитетуповаги, впливу. Ми повинні визнати той факт, що ставлення до адвокатів, до кожного з нас особисто, переноситься згодом на всю професію у цілому. Втім, слід визнати, що є й зворотній зв'язок: рівень довіри до адвокатури в цілому, рівень її престижу у суспільстві, у свою чергу, відображується й на ставленні громадян до адвокатів.

         Поняття репутації іноді ототожнюють з поняттям іміджу. Імідж (від лат. іmago і англ. іmage – лік, образ, зображення, ікона) є наслідком маркетингової діяльності адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально. У маркетингу важливі не реальна компетентність адвоката, а змодельовані характеристики, які роблять його привабливим для клієнта і дають змогу домислювати цей образ до психологічно і соціокультурно близького.

         Імідж адвоката часто є набором професійних та особистих якостей, які адвокат або за його дорученням інші особи пропагують через ЗМІ, соціальні мережі для формування у колег та клієнтів уявлень про відповідність професійних можливостей адвоката високим стандартам. Таким чином, імідж - це своєрідний образ, створений за допомогою інструментів реклами та інших маркетингових прийомів.

         Помилковим є уявлення про те, що управляти іміджем, який не відповідає особистості адвоката, можна довго і успішно. Імідж може покращувати репутацію адвоката лише протягом певного часу, проте саме ділова репутація є реальним станом показників діяльності адвоката та призводить до дійсного професійного успіху.

         Репутація адвоката завжди є результатом його поведінки під час взаємин з клієнтами, колегами, іншими особами. Як узагальнена характеристика особистості адвоката, репутація формується під впливом не тільки свідомих дій адвоката, але також його реакцій, інстинктивних проявів, навіть пристрастей та схильностей, залежить від поведінки адвоката під час професійних перемог, при чому не лише його, але й колег, під час кризових ситуацій, в яких виявляється здатність адвоката їх подолати.

            Добропорядна репутація адвоката, таким чином, - це стійке уявлення про гідну поведінку адвоката, його честь, порядність та відповідність його діяльності вимогам закону.

         Затверджені зміни та доповнення до Правил адвокатської етики спрямовані на підвищення престижу адвокатської професії, удосконалення вимог до адвокатів, належне здійснення діяльності з надання професійної правничої допомоги.       Безумовно, що лише певний період дії новел дозволить оцінити їх значення для розвитку української адвокатури.

         Зарубіжний досвід вказує на ефективність норм, що стосуються чесності та добропорядної репутації адвокатів. Практичною допомогою адвокатам і дисциплінарним органам адвокатури при визначенні критеріїв оцінки дій адвокатів у дисциплінарній практиці виступають не лише самі норми, проте й коментарі до них. Так, Типові правила Американської асоціації адвокатів передбачають, що норми цих правил супроводжуються коментарями. Метою коментарів є тлумачення етичних приписів для їх практичного виконання.

         Стаття 5 Правил адвокатської етики «Тлумачення Правил адвокатської етики» визначає: «Право офіційного тлумачення Правил адвокатської етики належить виключно З’їзду адвокатів України та Раді адвокатів України. Якщо положення Правил допускають їх різне тлумачення, то такі положення підлягають застосуванню у найбільш сприятливому для адвоката їх тлумаченню», а стаття 69 «Роз’яснення Правил адвокатської етики» встановлює: «У випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам Правил, він може звернутися за роз’ясненням до Ради адвокатів України чи з’їзду адвокатів України. Дії адвоката, що відповідають роз’ясненню Ради адвокатів України чи з’їзду адвокатів України, не можуть бути поставлені йому за провину і мати наслідком накладення дисциплінарною стягнення».

         Проте процедура звернення до Ради адвокатів України, а тим більш до з’їзду адвокатів України, для отримання офіційного тлумачення змісту положень Правил або роз'яснення стосовно поведінки адвоката у конкретній ситуації вбачається занадто ускладненою, такою, що не дозволяє адвокату оперативно отримати відповідь, як саме з позицій адвокатської спільноти застосовується етичне правило. Крім того, тлумачення норм Правил та їх роз'яснення не повинні суперечити одне одному, адже лише системний зв'язок між положеннями Правил забезпечує їх сприйняття як єдиного зводу етичних норм.

         У зв'язку з цим є доцільним передбачити у Правилах адвокатської етики, що тлумачення та роз'яснення Правил є коментарями до Правил та невід'ємною складовою Правил. Такі роз'яснення та офіційне тлумачення, у тому числі вимоги чесності та добропорядної репутації, повинні ґрунтуватися на узагальненнях дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, формуватися, виходячи з реальних проблем та дискусійних питань у діяльності адвокатів.

Порівняльна таблиця останніх змін та доповнень до Правил адвокатської етики

Автори статті:  Нана Бакаянова, доктор юридичних наук, завідувач кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного Університету «Одеська юридична академія», адвокат, АФ «Собраніє», секретар дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарно

Джерело: НААУ

1814
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події: