Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Контрольовані іноземні компанії (КІК) в Україні: стандарти прозорості та оподаткування Контрольовані іноземні компанії (КІК) в Україні: с...

Контрольовані іноземні компанії (КІК) в Україні: стандарти прозорості та оподаткування

Відключити рекламу
 - bc30fb804e6d33aec9f026080cb19b29.jpg

Контрольовані іноземні компанії (далі - КІК) — це концепція, яка вперше з’явилася у США ще в 1962 році і згодом стала поширеною у світі. Її основна мета — запобігти ухиленню від сплати податків шляхом перенесення прибутків до країн із низьким оподаткуванням.

Значущим кроком у розвитку регулювання КІК у Європі стало рішення Європейського Суду 2006 року у справі Cadbury Schweppes (C-196/04). Предметом розгляду даної справи була вимога Британської податкової служби до місцевої компанії сплатити податки не лише за власну діяльність, але й за діяльність її дочірньої компанії в Ірландії, де ставка податку на прибуток була значно нижчою.

За результатами розгляду справи Європейський Суд постановив, що подібне обмеження може бути законним, якщо дотримані дві умови:

  • структура компанії не є реальним бізнесом, а створена виключно для зменшення податкових зобов’язань;
  • заходи обмеження не перевищують необхідного для досягнення мети.

Це рішення стало основою для подальшого формування підходів до регулювання КІК у країнах Європейського Союзу (ЄС) .

У 2013 році лідери країн "Великої двадцятки" затвердили амбітний план BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) для відновлення довіри до міжнародної податкової системи, впроваджуючи заходи, спрямовані на боротьбу з ухиленням від податків, удосконалення міжнародних податкових правил та створення більш прозорого податкового середовища.

На початку 2019 року, зокрема після прийняття Директиви ради ЄС 2016/1164 (ATAD), правила щодо КІК запровадили всі держави- члени ЄС. В рамках цієї директиви ЄС окреслюються єдині критерії, за якими компанії можуть бути визнані КІК, а також встановлюються вимоги щодо розкриття інформації та податкового звітування.

В Україні, як учасниці міжнародної ініціативи BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), одним з ключових нововведень, яке стало частиною сучасного податкового законодавства, є впровадження правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) до Податкового кодексу України. Механізм, що вступив у дію в Україні з 1 січня 2022 року, відображає актуальність інтеграції міжнародних стандартів у сферу оподаткування і сприяє боротьбі з агресивним податковим плануванням.

Основна мета Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавствія» № 466-IX зі змінами станом на 01.01.2025 року, який запровадив ці правила, полягає в недопущенні ухилення від сплати податків через використання іноземних структур. Іншими словами, метою впровадження КІК є забезпечення ефективного контролю за діяльністю іноземних компаній, які перебувають під контролем резидентів України. Це необхідно для того, щоб уникнути заниження податкових зобов'язань шляхом перекладання доходів на іноземні компанії, а також сприяти виконанню міжнародних угод і стандартів, таких як BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Крім того, завдяки запровадженню КІК держава прагне забезпечити рівність у ставленні до податкових зобов’язань для всіх суб’єктів господарювання, незалежно від того, де вони ведуть свою діяльність.

Водночас, в Україні, як і у всьому світі, запровадження КІК пов’язане з низкою викликів та проблемних питань. Одним з головних є складність визначення контролю над іноземними компаніями, зокрема в умовах багаторівневої структури бізнесу та участі третіми особами. Крім того, проблемою залишається ідентифікація реальних бенефіціарних власників компаній, що ускладнює процес адміністрування податкових норм і підвищує ризики ухилення від податків.

Також важливою є необхідність адаптації до сучасних міжнародних стандартів, що вимагає постійного моніторингу за змінами у законодавстві та забезпечення його відповідності глобальним практикам. Впровадження механізму КІК вимагає від бізнесу додаткових витрат на юридичне супроводження, підготовку звітності та підтримку відповідності вимогам, що також є серйозним викликом.

У порівнянні з ЄС, українське законодавство тільки починає активно інтегрувати такі правила, проте вже зроблено значні кроки в напрямку гармонізації національних норм з міжнародними вимогами. Зокрема, найближчим часом Україна повинна зосередитись на вдосконаленні механізмів контролю, посиленій взаємодії з іншими країнами для ефективної боротьби з ухиленням від податків, а також на розширенні вимог до розкриття інформації про КІК для забезпечення більшої прозорості.

Що таке контрольовані іноземні компанії (КІК) і кого це стосується?

Одним з ключових нововведень, яке стало частиною сучасного податкового законодавства України, є впровадження правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) до Податкового кодексу України. Цей механізм, що вступив у дію в Україні з 1 січня 2022 року, відображає актуальність інтеграції міжнародних стандартів у сферу оподаткування і сприяє боротьбі з агресивним податковим плануванням.

Відповідно до Податкового кодексу України, контрольованою іноземною компанією визнаєтьсябудь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України.
Важливо відмітити, що у певних випадках до КІК може прирівнюватись іноземне утворення без статусу юридичної особи, яке відповідно до законодавства має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання прибутку в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.
Що стосується здійснення контролю з боку фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України, то у загальному розумінні, такий контроль визначають через володіння відповідною часткою в іноземній компанії. Він може здійснюватися як прямо так і опосередковано (через інших осіб або інші компанії).
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою,за наступних умов:
  • фізична або юридична особа-резидент України володіє часткою у компанії понад 50%;
  • фізична або юридична особа-резидент України володіє часткою понад 10%, за умови, що кілька резидентів України володіють сукупно 50% і більше;
  • контроль здійснюється фактично окремо чи разом з іншими пов’язаними резидентами України.

Якщо перші дві умови є цілком зрозумілими, то «фактичний контроль» потребує більш детального тлумачення. Фактичний контроль передбачає здійснення суттєвого впливу на рішення юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами і прибутком, припинення діяльності.

Фактичний контроль над іноземною компанією може бути встановлений через різні обставини, зокрема, але не виключно:

  • шляхом надання зобов'язуючих вказівок органам управління компанії або узгодження основних умов правочинів;
  • за наявності довіреності на здійснення суттєвих правочинів на термін понад рік без попереднього погодження з управлінським органом;
  • шляхом здійснення операцій за банківськими рахунками компанії або блокування таких операцій;
  • шляхом зазначення особи як засновника чи бенефіціара при відкритті рахунків компанії.

На сьогоднішній день ідентифікація КІК залишається однією з ключових проблем у процесі регулювання міжнародного податкового планування, і як ми бачимо поняття «фактичного контролю» на не має єдиного трактування, що створює можливості для ухилення від оподаткування через маніпуляції з правами власності та уникнення відповідальності за неподання звітності.

Додатковою складністю є непрозорість структури власності КІК. Використання номінальних осіб для приховування справжніх власників, а також недосконалість механізмів збору та аналізу даних про кінцевих бенефіціарів значно ускладнюють процес контролю.

Це ще раз підкреслює необхідність комплексного підходу до реформування системи ідентифікації та контролю КІК, з урахуванням міжнародних стандартів прозорості.

Основні обов'язки власників КІК : подання повідомлення та звітності.

Одним із перших кроків для власників КІК є подача повідомлення про статус КІК до податкових органів, що є базовою та обов'язковою вимогою, яка набула чинності з 1 січня 2022 року.

Важливою особливістю є те, що обов'язок подання повідомлення виникає не лише при створенні чи придбанні частки в іноземній компанії, але й при таких операціях, як ліквідація компанії або втрата контролю. Цей механізм дозволяє податковим органам отримати актуальну інформацію про усі зміни в структурі власності та відслідковувати потенційні схеми власників КІК.

Проте, існує можливість уникнути обов'язків щодо подання повідомлення про статус контрольованої іноземної компанії (КІК) для компаній, зареєстрованих до 1 січня 2022 року, якщо протягом наступних років не відбулися жодні зміни в їх структурі чи діяльності. Це положення створює певну прогалину в податковому контролі, адже компанії, що не пережили змін, можуть уникати необхідності подавати повідомлення або фінансову звітність про свою діяльність.

Таким чином, навіть якщо в таких компаніях фактично змінилося володіння або контроль, вони можуть залишатися поза увагою податкових органів, якщо ці зміни не були офіційно зафіксовані.

Також варто звернути увагу на вимогу щодо подачі фінансової звітності про діяльність КІК, що включає розрахунок скоригованого прибутку для оподаткування. Це відповідальність не лише для власників КІК, але й для контролюючих осіб, які мають забезпечити правильність обчислення податкових зобов'язань.

Винятки можуть виникати у випадках, коли контролююча особа включає доходи, отримані через контрольовану іноземну компанію (КІК), до своєї особистої декларації про майновий стан і доходи. Це означає, що якщо особа безпосередньо декларує ці доходи як частину своїх особистих доходів, їй не потрібно подавати окреме повідомлення або звітність для КІК.

Інший виняток стосується ситуацій, коли безпосереднім власником є інша КІК. У такому випадку, якщо одна КІК володіє іншою, і прибуток, отриманий від цієї компанії, включається до фінансової звітності першої КІК, повідомлення про статус другої компанії може бути не потрібним, оскільки фінансова інформація про неї буде врахована на рівні материнської КІК.

Через такі механізми існують способи мінімізувати звітність для певних компаній, адже доходи можуть бути задекларовані на рівні бенефіціарної особи або через фінансову звітність материнської КІК.

Але оскільки у законодавстві існують певні упущення і податкові органи не завжди мають повноцінне уявлення про діяльність КІК, власники таких компаній повинні бути готовими до надання додаткової інформації про структуру компанії, джерела доходів і операції, а також до перевірок з боку податкових органів.

Слід також підкреслити, що контрольована іноземна компанія підлягає регулярним перевіркам з боку податкових органів, а невиконання вимог законодавства щодо КІК може призвести до значних штрафів – неподання повідомлення про КІК карається штрафом у розмірі 908 400 грн, а неподання звіту про КІК – штрафом у розмірі 302 800 грн станом на 1 січня 2025 року.

КІК в умовах воєнного стану: правові нюанси та практичні аспекти

Воєнний стан в Україні, спричинений російською агресією, вплинув на виконання податкових вимог, зокрема й щодо контрольованих іноземних компаній (КІК). Законодавець запровадив тимчасові послаблення, які мають на меті підтримати бізнес у складний період, але разом із цим залишив певні ризики, які необхідно враховувати для уникнення проблем у майбутньому.

Зокрема, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, не застосовуються штрафні санкції за:

  • неподання або несвоєчасне подання звітності щодо КІК.
  • невідображення у звітах щодо КІК визначеної в Податковому кодексі України інформації.
  • неподання повідомлень щодо змін у контролі над КІК (придбання/відчуження частки в КІК, створення/ліквідація КІК тощо).

Крім того, Законом України № 3706-ІХ від 09.05.2024 року, який набрав чинності 01 липня 2024 року, до платника податків та їх посадових осіб також не застосовуватиметься адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов'язані із застосуванням правил КІК.

Таке тимчасове послаблення з боку держави дає можливість бізнесу адаптуватися до нових реалій, однак не звільняє від обов’язку виконання вимог у довгостроковій перспективі та потенційних перевірок після завершення дії мораторію.

Але попри тимчасове зняття штрафних санкцій щодо КІК, залишається можливість застосування таких штрафів як за ненадання документації з трансфертного ціноутворення або копій первинних документів на запит податкового органу.

Тому фактично, ми маємо справу з обмеженим мораторієм на застосування штрафних санкцій, а не повним звільненням від податкових обов’язків. І це безпосередньо свідчить про збереження контролю з боку держави за дотриманням загальних принципів податкового регулювання, навіть в умовах тимчасової відстрочки більш жорстких санкцій.

Слід також враховувати, що такі, на перший погляд, зручні тимчасові заходи також породжують низку ризиків. По-перше, накопичення зобов’язань за період мораторію може створити значне навантаження після його завершення, коли компанії повинні будуть подати звітність за весь період. Невиконання цього обов’язку може спричинити масові перевірки та значні штрафи. Тому компаніям доцільно підтримувати документацію в актуальному стані навіть у період дії мораторію.

По-друге, міжнародні податкові правила залишаються чинними, і бізнесу потрібно враховувати можливість подвійного оподаткування доходів КІК. Наприклад, дохід, який підлягає оподаткуванню в іншій державі, може впливати на звітність і податкові зобов’язання власників КІК в Україні.

Окремо варто зазначити про посилення міжнародного співробітництва у сфері податкового регулювання. Україна активно обмінюється інформацією з іншими країнами в межах стандартів OECD, що дозволяє податковим органам отримувати дані про КІК українських громадян. У майбутньому це може призвести до посилення перевірок і штрафів після закінчення мораторію.

Таким чином, хоча тимчасове звільнення від штрафів надає певні переваги бізнесу, недотримання базових вимог може мати серйозні наслідки у довгостроковій перспективі. Компаніям слід ретельно аналізувати свої зобов’язання, вживати заходів для збереження документації та готуватися до потенційних перевірок після завершення дії воєнного стану.

Висновок. Регулювання КІК є невід’ємною частиною сучасного податкового ландшафту. Для України цей процес є новим та тривалим, вимагаючи від усіх учасників — держави, бізнесу та громадянського суспільства — активної і злагодженої співпраці. Бізнес зобов’язаний стежити за змінами в законодавстві та бути готовим до постійних коригувань своїх податкових зобов’язань, що вимагає високої обізнаності та адаптивності. Держава, зі свого боку, має створити чіткі та прозорі правила, забезпечивши баланс між боротьбою з ухиленням від податків і підтримкою сприятливого бізнес-середовища.

Лише через зважений підхід до реалізації правил можна досягти справедливого та ефективного оподаткування, що створить стабільні передумови для економічного розвитку та інтеграції України у глобальну економіку.

автор статті: Портний Микола Іванович

  • 399

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 399

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати