Історія справи

Ухвала ВП ВС від 13.11.2019 року у справі №462/5748/19

УХВАЛА

07 листопада 2019 року

м. Київ

Провадження № 13-85зк19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Яновської О. Г.,

суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

розглянула касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року, якою повернуто його апеляційну скаргу, і

встановила:

Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 19 вересня 2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає ~money0~ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі ~money1~ 20 (двадцять) копійок.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. На обґрунтування своїх доводів указав, що не був присутнім у судовому засіданні 19 вересня 2019 року, копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не отримував. До скарги долучив незавірені належним чином медичні документи, якими підтверджується перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні протягом 16-21 вересня 2019 року в Корсунь-Шевченківській лікарні.

Постановою судді Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 19 вересня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд указаної справи районним судом, отримував повістку суду про призначення справи до розгляду на 19 вересня 2019 року, про що свідчить інформація за результатами відстеження поштових відправлень на сайті Укрпошти рекомендованого відправлення та вручення йому повістки саме 17 вересня 2019 року, а не 18 вересня 2019 року, як стверджує апелянт.

Судом зазначено, що ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку не навів жодного доказу наявності обставин, які завадили йому протягом строку апеляційного оскарження дізнатися про результати судового розгляду та вчасно подати апеляційну скаргу. Неналежно завірені письмові документи, які було долучено апелянтом до апеляційної скарги, суд не визнав підтвердженням поважності пропуску процесуального строку.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, судом апеляційної інстанції повернуто скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 19 вересня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Не погоджуючись із постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови судді Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Указує, що суд апеляційної інстанції йому формально відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема на те, що апеляційним судом не враховано наданих скаржником доказів про поважність причини пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції, не розглянуто аргументи, якими доводиться порушення його права на захист.

Скаржник, посилаючись на практику застосування судами статті 294 КУпАПпри розгляді аналогічних проваджень, указав на порушення його конституційних прав, що на його думку, обумовлює необхідність застосування гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Перевіривши порядок подання скарги, її відповідність вимогам процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття провадження з таких міркувань.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII особі забезпечено право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначений підхід до порядку оскарження судових рішень узгоджується з основними положеннями практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (пункт 230 рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v.

Bulgaria), заява № 36760/06).

Статтею 294 КУпАПпередбачено право особи на оскарження постанови судді у справах про адміністративні правопорушення в апеляційному порядку.

Разом із тим, можливості касаційного оскарження вказаної категорії судових рішень КУпАП не передбачено. Постанова апеляційного суду, набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень Глави 24-1 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути предметом перегляду Великою Палатою Верховного Суду лише за умови встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного, рішення суду апеляційної інстанції, постановлене у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за викладених обставин не може бути предметом перегляду Великою Палатою Верховного Суду.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 4 статті 297-5 КУпАП визначено, що заява повертається заявнику у разі, якщо заяву подано без додержання вимог пунктів 1, 2 частини 4 статті 297-5 КУпАП , а саме, якщо заява подана особою, яка не наділена правом на подання такої заяви.

З урахуванням викладеного, керуючись Главою 24-1 КУпАП, статтями 294, 297-3, 297-4, 297-5 КУпАП, Велика Палата Верховного Суду

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Г. Яновська

Судді: Н. О. Антонюк Т. О. Анцупова В. С. Князєв О. Р. Кібенко С. В. Бакуліна В.

В. Британчук Л. М. Лобойко Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І.

Гриців Д. А. Гудима В. І. Данішевська В. В. Пророк Л. І. Рогач О. М. Ситнік Ж.

М. Єленіна О. С. Золотніков О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич