Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.06.2021 року у справі №331/4958/19

Ухвала

29 червня 2021 року

м. Київ

справа № 331/4958/19

провадження № 61-10161ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства оператор газорозподільної системи "ЗАПОРІЖГАЗ ", товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга, яка підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки

не відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Частина 1 статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 58 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Частиною 3 статі 131-2 Конституції України, у редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ, який набув чинності 30 вересня

2016 року, передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Крім того, підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, у редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ,

який набув чинності 30 вересня 2016 року, встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ здійснюється

за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Ураховуючи те, що провадження у вказаній справі було розпочато

у листопаді 2019 році, представництво сторін у Верховному Суді має здійснюватися адвокатами.

У відповідності до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката

на надання правової допомоги, визначено: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що

ОСОБА_2 має статус адвоката.

Відповідно до частини 2 статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у частини 2 статті 60 ЦПК України.

Пунктом 5 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту оскаржених судових рішень слідує, що предметом позову є зобов'язання ПАТ "ЗАПОРІЖГАЗ" встановити індивідуальний лічильник газу та зобов'язання ПАТ "ЗАПОРІЖГАЗ ", ТОВ "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" здійснити перерахунок боргу за спожитий газ.

Справа про захист прав споживачів, в якій заявлені вимоги немайнового характеру, не відноситься до категорії малозначних. Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 753/17720/18, від 19 серпня 2020 року

у справі № 201/6193/18 та від 27 січня 2021 року у справі № 201/4301/18.

Враховуючи те, що справа про захист прав споживачів, в якій заявлені вимоги немайнового характеру, у розумінні пункту 5 частини шостої

статті 19 ЦПК України, не є малозначною, представником ОСОБА_1

у Верховному Суді може бути адвокат або законний представник, що не позбавляє його права самостійно підписати касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Оскільки касаційна скарга підписана ОСОБА_2, якою не надано доказів того, що вона є адвокатом, а відомості про її статус як адвоката

у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні, то відповідно до пункту 1 частини 4 статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику (подібні висновки містяться в ухвалі Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 324/1338/18).

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню

з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою

для повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 260 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1

до акціонерного товариства оператор газорозподільної системи "ЗАПОРІЖГАЗ", товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ" про захист прав споживачів - повернути заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников