Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.07.2018 року у справі №373/731/17

Ухвала

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 373/731/17-ц

провадження № 61-40116св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С.

О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги на постанову Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2018 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, який мав сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На день його смерті відкрилася спадщина на майно, яке спадкодавець нікому не заповідав. За життя ОСОБА_3 мав тяжкі хвороби, і потребував допомоги та догляду. Такий догляд надавала ОСОБА_3 виключно вона, у той час як його син ОСОБА_2 ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві.

Посилаючись на викладене, позивач просила усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_2 щодо майна спадкодавця ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є сином спадкодавця ОСОБА_3, а тому є спадкоємцем першої черги за законом.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на: 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 4,1677 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 201169, виданий 10 листопада 2003 року та зареєстрований у Книзі записів державних актів за номером 411; 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 2,4999 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 21 травня 2012 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 322330001005189; 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,9831 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 217763, виданий 21 травня 2012 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 322330001005190; 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 2,4998 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 597172, виданий 05 вересня 2011 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 322330001001967; 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,8439 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської ласті, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 597173, виданий 05 вересня 2011 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 322330001001966; 1/2 частини автомобіля ВАЗ 211540,2008 року виготовлення, чорного кольору та 1/2 частини трактора Т-25.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2018 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 із 30 травня по 10 червня 2016 року, а також із 19 червня 2016 року з 09 год 30 хв до 13 год 00 хв перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні з діагностованими хворобами, характер яких може вказувати на його стан безпорадності, але суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 потребував допомоги саме від ОСОБА_2 та останній умисно ухилявся від надання такої допомоги. Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо усунення від права на спадкування ОСОБА_2 відповідно до частини 5 статті 1224 ЦК України, а саме сукупність обставин: ухилення ОСОБА_2 від надання ОСОБА_3 допомоги при можливості її надання, перебування останнього в безпорадному стані та його потреба в допомозі саме від ОСОБА_2, відсутні, оскільки лише при одночасному настанні всіх наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не доведено факти виникнення права власності у ОСОБА_3 на житловий будинок на АДРЕСА_1; автомобіль ВАЗ 211540,2008 року виготовлення, чорного кольору; а також трактор Т-25, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів таких обставин. Витяг із погосподарської книги Виповзької сільської ради № 2 у будинку на АДРЕСА_2, за 2016-2020 роки не дає підстав вважати, що відомості, які у ньому містяться, вказують на виникнення права власності на цей будинок у ОСОБА_3 чи інших осіб. Лист ТСЦ № 3248 від 22 травня 2017 року № 135 підтверджує лише наявність відомостей в облікових базах органів внутрішніх справ даних про реєстрацію транспортних засобів, але не підтверджує факт виникнення на них права власності у певної особи (ОСОБА_3). Із досліджених судом доказів убачається, що на інші об'єкти, які вказані у зустрічному позові наявні необхідні документи для вирішення питання оформлення спадкових прав у позасудовому порядку.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення. Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на: 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 4,1677 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 201169, виданий 10 листопада 2003 року та зареєстрований у Книзі записів державних актів за номером 411; 1/4 частини земельної ділянки загальною площею 2,4999 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 21 травня 2012 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 322330001005189; 1/4 частини земельної ділянки загальною площею 0,9831 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 217763, виданий 21 травня 2012 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 322330001005190; 1/4 частини земельної ділянки загальною площею 2,4998 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 597172, який виданий 05 вересня 2011 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 322330001001967; 1/4 частини земельної ділянки загальною площею 0,8439 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виповзької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 597173, виданий 05 вересня 2011 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 322330001001966; 1/4 частини автомобіля ВАЗ 211540,2008 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_10; 1/4 частини трактора, марки саморобний колісний, 1994 року складання, заводський № НОМЕР_11, двигун НОМЕР_12. В іншій частині рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини майна набутого за час шлюбу з ОСОБА_3, а тому ОСОБА_2 має право лише на ј частини спадкового майна. При вирішенні спору в частині зустрічного позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи є відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування, не встановив спадкову масу, і дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду ОСОБА_4 від 31 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

21 вересня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.

На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині частково задоволення зустрічного позову та ухвалити нове рішення у цій частині про задоволення позову, а в іншій частині залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У грудні 2018 року ОСОБА_2 подав клопотання про відмову від касаційної скарги, та вказав, що йому відомі наслідки відмови від касаційної скарги, передбачені частиною 5 статті 398 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин 4 та 5 статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

Наслідки прийняття судом відмови від касаційної скарги, передбачені зазначеною нормою, ОСОБА_2 відомі.

Матеріали цивільної справи не містять жодної заяви про приєднання до касаційної скарги.

З огляду на викладене, Верховний Суд приймає відмову ОСОБА_2 від касаційної скарги на постанову Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2018 року та закриває касаційне провадження.

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Матеріали справи містять оригінал квитанції від 10 серпня 2018 року №
0.0.1104593193.1 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн.

Оскільки касаційне провадження підлягає закриттю, колегія суддів дійшла висновку про те, що сплачений ОСОБА_2 за подання касаційної скарги судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись частинами 4 та 5 статті 398 ЦПК України, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_2 від касаційної скарги на постанову Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2018року.

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, закрити.

Зобов'язати Державну казначейську службу України повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1 280,00 грн, перерахований згідно з квитанцією від 10 серпня 2018 року № 0.0.1104593193.1 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_9.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний