Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №761/6828/19

Ухвала

Іменем України

15 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 761/6828/19

провадження № 61-17719ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року у складі судді:

Вербової І. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплати за час затримки заробітної плати, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплати за час затримки заробітної плати, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року залишено без руху та надано строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня отримання її копії. Роз'яснено, що у разі не виконання вимог ухвали щодо зазначення інших підстав пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, скаржнику може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено 04 червня 2020 року. До апеляційної скарги представником скаржника ОСОБА_2 додано заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що він є новим представником ОСОБА_1 і з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року та з матеріалами справи ознайомився лише 11 серпня 2020 року, а у зв'язку з дією карантину на території України процесуальний строк на оскарження судового рішення може бути поновлений. В матеріалах справи є розписка про отримання оскарженого рішення суду 30 червня 2020 року представником позивача ОСОБА_3, а відтак дана апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 354 ЦПК України. Представник позивача посилається на обмежену роботу Шевченківського районного суду м. Києва у період з 25 липня 2020 року у зв'язку з виявленням працівника, що захворів на гостру респіраторну хворобу COVID-19. Проте, згідно зі скріншоту з офіційного сайту судової влади України, який доданий представником до заяви, Шевченківський районний суд м. Києва продовжує працювати в штатному режимі.

Суд зазначив, що зміст апеляційної скарги не свідчить, що звернення до суду з апеляційною скаргою з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду зумовлене обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Окрім того, наявність у сторони по справі нового представника, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, а відтак, підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, на які посилається скаржник, не можна вважати поважними. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для можливості вказати інші підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2020 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 26 жовтня 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якого діяв представник ОСОБА_2, направив заяву про усунення недоліків, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на зміну ОСОБА_1 представника для захисту своїх законних прав та інтересів та впровадженими карантинними заходами. Разом з тим, на вказані обставини, як на підставу для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, представник позивача посилався в заяві про поновлення процесуального строку, доданої до апеляційної скарги. Вказані підстави були визнані судом неповажними. Будь-яких нових підстав заява не містила.

27 листопада 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув належної уваги на обставини справи, що зумовили пропущення строку на апеляційне оскарження, зокрема, обставини, викликані карантинними обмеженнями. Позивачем зазначено, що станом на 01 липня 2020 року договір між позивачем та попереднім представником було розірвано. Безпосередньо позивач отримав текст рішення від попереднього представника тільки 11 серпня 2020 року. Після підписання договору про надання правової допомоги 21 липня 2020 року із новим представником, представник не зміг ознайомитись із матеріалами справи, оскільки у Шевченківському районному суді м.

Києва було виявлено працівника, який захворів на COVID-19. Таким чином, ураховуючи небезпеку захворювання, вчасне ознайомлення та введені карантинні заходи вплинули на пропущення строків для подачі апеляційної скарги. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначає, що постійно перебуває та проживає у м. Скадовську, тому у нього виникли складнощі з пошуком нового представника безпосередньо у регіоні де здійснюється розгляд справи. Окрім цього, м. Скадовськ знаходилось у червоній зоні, тому транспортне сполучення не дозволяло виїхати ОСОБА_1 до м. Києва для пошуку нового представника. Також, в період з 18 серпня по 25 вересня 2020 року представнику позивача двічі довелось перебувати на двотижневій самоізоляції у зв'язку із контактуванням з особами, у яких підтверджено позитивний результат на COVID-19. Також, у касаційній скарзі зазначається, що спір є трудовим і поновлення строків повністю виправдає втручання у принцип юридичної визначеності, зважаючи на широкі, дискреційні повноваження суду на таке поновлення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53,55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Згідно пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Встановивши, що підстави, указані у заяві ОСОБА_1 для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплати за час затримки виплати заробітної плати, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук