Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.06.2018 року у справі №587/223/18

Ухвала

Іменем України

23 червня 2018 року

м. Київ

справа № 587/223/18

провадження № 61-36873ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.

розглянув касаційну скаргу фермерського господарства "Натон" на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 26 квітня 2018 року по справі за заявою спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" про забезпечення позову у справі за позовом спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, фермерського господарства "Натон" про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року спільне агрохімічне підприємство "Родючисть" (далі -

САП "Родючисть") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4,

ОСОБА_5, фермерського господарства "Натон" (далі - ФГ Натон") про визнання недійсним договору оренди землі.

21 березня 2018 року САП "Родючисть" ТОВ подано заяву про забезпечення вказаного позову, яку обґрунтовувало тим, що під час перебування справи в провадженні суду, відповідачами було розірвано спірний договір оренди земельної ділянки від 21 квітня 2017 року. Запис про державну реєстрацію припинення договору оренди внесено 08 лютого 2018 року та того ж дня державним реєстратором було зареєстровано право оренди тієї ж земельної ділянки за ФГ "Натон" на підставі договору від 24 вересня 2017 року.

У зв'язку з вказаними діями відповідачів позивач подав заяву про зміну предмету позову. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливить виконання рішення суду.

САП "Родічисть" просило суд заборонити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та

ФГ "Натон" укладати правочини щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та здійснювати дії щодо реєстрації та/або припинення реєстрації права оренди відповідної земельної ділянки.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року заборонено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ФГ "Натон" до винесення рішення суду укладати правочини щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та здійснювати дії щодо реєстрації та/або припинення реєстрації права оренди відповідної земельної ділянки.

Постановою апеляційного суду Сумської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ФГ "Натон" залишено без задоволення.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 17 травня 2018 року ФГ "Натон" просить скасувати ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 26 квітня

2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України, у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У частині 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права (статті 149 ЦПК України) є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за заявою спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" про забезпечення позову у справі за позовом спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, фермерського господарства "Натон" про визнання недійсним договору оренди землі, за касаційною скаргою фермерського господарства "Натон" на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 26 квітня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В.М. Коротун

М.Є. Червинська