Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.04.2018 року у справі №242/4833/17

Ухвала

Іменем України

11 квітня 2018 року

м. Київ

справа №242/4833/17

провадження №61-15841ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 08 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди повернуто позивачу.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 08 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року без змін.

До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду звернулась із касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 08 лютого 2018 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2 000 грн та моральну шкоду у розмірі

2 000 грн.

Також у касаційній скарзі ОСОБА_4 просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на важкий майновий стан, та на те, що проживає сама і є інвалідом 3 групи загального захворювання.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи обставини, викладені в касаційній скарзі та подані докази, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Разом з тим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно дочастини 1 , 2 статті 121 ЦПКУкраїни 2004 року, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у частини 1 , 2 статті 121 ЦПКУкраїни, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частини 1 , 2 статті 121 ЦПКУкраїни, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вірно виходив із того, що ухвалою суду від 03 листопада 2017 року її позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Однак позивач, отримавши ухвалу суду, у встановлений строк не виконала зазначені недоліки, тому позовну заяву ОСОБА_4 повернуто позивачу відповідно до ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року.

Доводи касаційної скарги про те, що оскаржувані судові рішення є незаконними безпідставні, оскільки суди ухвалили судові рішення відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому мотиви касаційної скарги свідчать про те, що позивач не вказує, у чому незаконність процесуальних ухвал судів, а просить вирішити спір по суті, що згідно з вимогами ЦПК України щодо цивільно-процесуальної форми взагалі неможливо на стадії касаційного провадження.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 "Про судову практику розгляду справ у суді першої інстанції" передбачено, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті

121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Керуючись статтею 136 ЦПК України, пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області

від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 08 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю.В.Черняк