Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №743/1216/17

Постанова

Іменем України

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 743/1216/17

провадження № 61-409св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат ОСОБА_2,

відповідач - Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Страшного М.

М., Шарапової О. Л. від 07 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII"Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Ріпкинське об'єднане УПФУ) про стягнення в порядку спадкування нарахованої, але не отриманої пенсії своєї матері.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої вона в установленому законом порядку прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом, до складу якої входить нарахована згідно судовим рішенням, але не виплачена за життя ОСОБА_4, пенсія в сумі 15 246 грн 66 коп. Проте відповідач відмовляється виплатити їй вказані кошти.

Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але невиплачену за життя її матері - ОСОБА_4, пенсію у розмірі 15 246 грн 66 коп.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Ріпкинського об'єднаного УПФУ на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоотримані ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року, пенсійні виплати згідно перерахунку, проведеного на підставі постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2011 року у справі № 2518/2-а-3259/11, в розмірі 15 246 грн 66 коп. Повернуто ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн за рахунок бюджетних коштів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, як спадкоємець за законом, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4, має право на отримання нарахованої, але не отриманої останньою, пенсії.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу Ріпкинського об'єднаного УПФУ задоволено. Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив із того, що оскільки в силу вимог частин 1 , 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, то за відсутності фінансування з бюджету Пенсійного фонду України на Ріпкинське об'єднане УПФУ не може бути покладено обов'язок виконати постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2011 року у справі № 2518/2-а-3259/11, здійснивши відповідні виплати на користь спадкоємця ОСОБА_4

У касаційній скарзі, поданій 07 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що в даному випадку спір виник з приводу захисту спадкових прав позивача і не стосується порядку виконання судових рішень, тому право позивача підлягає захисту в обраний нею спосіб.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

27 лютого 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2011 року у справі № 2518/2-а-3259/11 задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області з 28 липня 2010 року здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до пенсії відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити відповідні виплати на користь ОСОБА_4

На виконання вказаної постанови управлінням Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області ОСОБА_4 нараховано кошти в сумі 15 246
грн 66 коп., які на час смерті останньої (ІНФОРМАЦІЯ_1 року) не були виплачені, й відповідно були успадковані позивачем ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом (а. с. 6,8).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач, як спадкоємець за законом, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену суму пенсії, має право на отримання нарахованої, але не отриманої пенсії своєї матері.

До таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з матеріалами справи.

Висновок апеляційного суду про неможливість стягнення зазначеної суми з відповідача, у зв'язку із неперерахуванням таких коштів з Державного бюджету України неможливо вважати обґрунтованим, оскільки зазначене не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог спадкоємця.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2017 року скасувати та залишити в силі рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок державних коштів судовий збір у розмірі 768 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване рішення апеляційного суду втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат В. П.

Курило