Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.03.2020 року у справі №405/4140/18

УХВАЛА

16 березня 2020 року

м. Київ

справа № 405/4140/18

провадження № 61-3690ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.

Кіровограда від 13 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Прокуратури Кіровоградської області, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Прокуратури Кіровоградської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 201 042,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 у період з 27 квітня 2005 року по 30 червня 2015 року безпідставно і незаконно обвинувачувався органами податкової міліції та прокуратури Кіровоградської області у вчиненні численних злочинів проти власності та в сфері господарської діяльності. 30 червня 2015 року кримінальне провадження стосовно позивача закрите, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Застосовані у цій справі запобіжні заходи щодо нього, як обвинуваченого, скасовані у судовому порядку лише у зв'язку з його закриттям.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2019 року в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2018 року, яке набрало законної сили, вже вирішено питання про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу надмірною тривалістю кримінального провадження, в тому числі у зв'язку з порушенням строків кримінального провадження.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції надав належну оцінку доказам, правильно здійснив тлумачення закону з урахуванням установлених обставин справи.

22 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі-Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law18~ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law19~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law20~.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана 22 лютого 2020 року, вона підлягає розгляду відповідно до положень ЦПК України в редакції ~law21~.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2
102,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є відшкодування 201 042,00 грн моральної шкоди. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд врахував, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

У касаційній скарзі не викладено переконливих аргументів щодо обгрунтування умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому, Верховний Суд дав оцінку та врахував: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому, за результатами чого не встановив наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, у тому числі касаційна скарга не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані ОСОБА_1 рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2019 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Прокуратури Кіровоградської області, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко