Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.01.2020 року у справі №401/1509/19
Ухвала КЦС ВП від 20.01.2020 року у справі №401/1509/19

Ухвала

20 січня 2020 року

місто Київ

справа № 401/1509/19

провадження № 61-1010ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення щомісячно протягом року додаткових витрат у зв'язку з лікуванням дитини у розмірі 1 615,54 грн, з часу подання позовної заяви.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину у розмірі 875,89 грн щомісячно, починаючи з 06 травня 2019 року до 01 липня 2020 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, врахували, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого є сторони є інвалідом дитинства, потребує постійного лікування, зокрема у неврологічному відділенні відповідного медичного закладу, приймання медичних препаратів, що зумовлює додаткові витрати позивача. Разом з цим, визначаючи розмір додаткових витрат, які підлягають стягненню, суди врахували, що відповідач був зареєстрований як безробітний у центрі зайнятості у період з 05 червня 2018 року до 28 січня 2019 року; з нього стягуються аліменти на дитину відповідно до рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2010 року; стягнуто відповідно до рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 червня 2019 року 4 295,72 грн в рахунок відшкодування Ѕ частини додаткових витрат на лікування дитини; позивач отримує державну соціальну допомогу на утримання дитини-інваліда до 18 років у розмірі 1
479,30 грн.

ОСОБА_1 10 січня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені рішення, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2 102,00 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.

Предметом спору в цій справі є вимога щодо стягнення щомісячно протягом року додаткових витрат у зв'язку з лікуванням дитини у розмірі 1 615,54 грн, з часу подання позовної заяви. Отже, загальний розмір зазначених витрат протягом 12 місяців становитиме 19 386,48 грн. Станом на 01 січня 2020 року зазначена ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, заявником не зазначено.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточними і подальшому оскарженню не підлягає.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний