Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.10.2018 року у справі №464/5007/17

Ухвала

12 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 464/5007/17

провадження № 61-45062ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів", яка підписана представником Мочульським Любомиром Богдановичем, на постанову апеляційного суду Львівської області від 06 серпня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у липні 2017 року публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - ПАТ
АКБ "Львів") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 38 320,06 грн.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 рокупозов ПАТ
АКБ "Львів" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АКБ "Львів" 38 320,66
грн заборгованості за кредитним договором № 2008/01/11 від 03 березня 2008 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою апеляційного суду Львівської області від 06 серпня 2018 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ АКБ "Львів" відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

28 вересня 2018 року через засоби поштового ПАТ АКБ "Львів" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Львівської області від 06 серпня 2018 року. ПАТ АКБ "Львів" посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити силі рішення суду першої інстанції.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 464/5007/17 становить 38 320,06 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 464/5007/17 є малозначною у силу вимог закону.

ПАТ АКБ "Львів" у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки по цій категорії справ склалася неоднозначна судова практика. Проте ПАТ АКБ "Львів" не обґрунтовує, чому саме справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Львівської області від 06 серпня 2018 року про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ПАТ
АКБ "Львів" подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству акціонерно-комерційний банк "Львів" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Львівської області від 06 серпня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат