Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.09.2019 року у справі №209/1999/17

Ухвала

Іменем України

09 вересня 2019 року

м. Київ

справа №209/1999/17

провадження № 61-16109ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року, постановлену у складі судді Демченко Е. Л. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, з якою проживає дитина,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, з якою проживає дитина.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини його доходів, щомісяця із всіх видів заробітку до досягнення неповнолітньою дитиною, сином - ОСОБА_4, трирічного віку, починаючи з 28 липня 2017 року.

Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 вересня 2017 року.

Ухвала суду мотивована тим, що заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а тому, керуючись частиною 2 статті 358 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у якій він просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Дніпровський апеляційний суд помилково застосував частину 2 статті 358 ЦПК України (у редакції після 15 грудня 2017 року) в той час, як мав застосувати положення ЦПК України у редакції 2004 року, якою зокрема не передбачено, часових обмежень апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Згідно підпункту 13 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України ЦПК України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

За змістом частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Із апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся у липні 2019 року, тобто на момент вчинення ним такої процесуальної, чинним є ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України ЦПК України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявнику було достовірно відомо про пред'явлення до нього позову та про розгляд справи у суді, оскільки у матеріалах справи є його заява про неможливість бути присутнім у судовому засіданні, яка містить клопотання про направлення йому копії судового рішення за вказаною ним адресою. Конверт із копією судового рішення повернуто до суду першої інстанції у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд правильно застосував положення частини 2 статті 358 ЦПК України (у редакції після 15 грудня 2017 року) та відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки, із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся з пропуском строку майже на два роки, та відсутності існування обставин непереборної сили, за наявності яких можливе апеляційне оскарження судового рішення з пропуском однорічного строку.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенціївправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 24 жовтня 2004 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, ухвала Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необгрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті

394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, з якою проживає дитина, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак