Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.12.2018 року у справі №643/282/18

УХВАЛА

30 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 643/282/18

провадження № 61-47473ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Позов мотивовано тим, що у 2007 році між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого вони мають сина ОСОБА_3 2008 року народження. Дитина проживає разом із нею та повністю перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2018 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 15 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2018 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2018 року змінено в частині періоду стягнення аліментів. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 15 січня 2018 року і до 15 червня 2018 року (на час проживання дитини з матір'ю). В іншій частині рішення залишено без змін.

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2018 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що з 01 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 762 грн.

Прожитковий мінімум на дитину вiкoм вiд 6 дo 18 рокiв, відповідно до Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", становить 1 860 гpн.

Предметом спору в цій справі є стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Отже, ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що апеляційний суд у резолютивній частині постанови помилково зазначив, що вона оскарженню не підлягає на підставі пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання ОСОБА_1 на помилковість віднесення цієї справи до малозначної не спростовують її визначення як малозначної.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Згідно із вимогами пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Журавель