Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2018 року у справі №760/17721/16

Ухвала

Іменем України

24 травня 2018 року

м. Київ

справа № 760/17721/16-ц

провадження № 61-26163 ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), СинельниковаЄ. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва у складі судді Кушнір С. І. від 04 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколова В. В. від 01 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він в період часу з 1979 року по 1984 рік проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан.

Унаслідок виконання військових службових обов'язків за час перебування в Афганістані отримав численні захворювання: стенокардію, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба, дисциркуляторна енцефалопатія, прогресуючий перебіг, міопія, що стало причиною хронічних захворювань, які турбують його до теперішнього часу.

Позивач вказав, що у зв'язку із зазначеними захворюваннямийого турбують болі в грудній клітці при будь-якому фізичному навантаженні, болі в ногах, які збільшуються при ходінні, тому не може вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває страждання, порушена його душевна рівновага, позбавлений можливості працювати та утримувати сім'ю, постійно знаходиться в пригніченому стані.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просив суд стягнути з Міністерства оборони України на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що районний та апеляційний суди повно і всебічно не з'ясували обставини справи та дійшли безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 Судами неправильно застосовані статті 23 1167 ЦК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення у справі, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки відсутня протиправна поведінка Міністерства оборони України у завданні позивачеві моральної шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між моральною шкодою позивача і діями відповідача.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.

За статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відшкодування шкоди державою відбувається у спосіб, передбачений законами України.

Позивачем не було надано доказів і не доведено факт протиправності дій або бездіяльності Міністерства оборони України, а також наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діями завдавача шкоди.

При вирішенні спору, судами враховано, що відповідно до положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я.

Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореннями відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами тощо.

Окрім Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", інші закони: Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", передбачають пільги особам, які зазнали шкоди при виконанні обов'язків військовослужбовця, компенсуючи шкоду, завдану ушкодженням здоров'я.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до Частиною 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень не вбачається неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій вищевказаних норм матеріального права та їх тлумачення судами.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва у складі судді Кушнір С. І. від 04 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколова В. В. від 01 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта