Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2018 року у справі №161/14756/17

Ухвала

08 червня 2018 року

м. Київ

справа № 161/14756/17

провадження № 61-20518ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 23 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на якісну та своєчасну правову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 04 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2017 року залишено без руху для усунення недоліків, а саме несплати судового збору, неподання копій апеляційної скарги та невідповідності змісту скарги вимогам закону, і встановлено для виконання вимог ухвали строк десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 02 лютого 2018 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 23 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У березні 2018 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 23 лютого 2018 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що суддею апеляційного суду не враховано його становище, не забезпечено конституційного права на безоплатну правову допомогу у цьому позовному провадженні для забезпечення доступу до правосуддя.

Верховний Суд дослідив подану касаційну скаргу, за результатами чого дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята та підлягає поверненню з таких підстав.

У пункті 4 частини 4 статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не навів згаданих підстав касаційного оскарження, не зазначив, які саме норми матеріального права були неправильно застосовані або які норми процесуального права були порушені судом апеляційної інстанції і в чому полягають ці порушення. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди із судовим рішенням у цій справі через упередженість судді, що також ніяким чином не обґрунтовано.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 23 лютого 2018 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук