Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.09.2020 року у справі №229/7465/19

Ухвала

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 229/7465/19

провадження № 61-11412ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 09 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 28 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період березень 2017 року - липень 2017 року в розмірі 18 815,80 грн без утримання податку й інших обов'язкових платежів, суми компенсації втрати частини заробітної плати

у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період березень - липень 2017 року

у розмірі 3 276,44 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" задоволено частково. Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 28 лютого 2020 року в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 18 815,80 грн скасовано, а в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розміру та судових витрат змінено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 18 815,80 грн відмовлено. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за першу половину березня 2017 року в розмірі 51,23 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

АТ "Українська залізниця" компенсовано за рахунок держави судові витрати пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 150,51
грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують виконання нею службових обов'язків (зокрема табелю обліку робочого часу, оформленого відповідно до норм законодавства), а також даних щодо тарифної ставки, виходячи з якої повинна обраховуватись заробітна плата, розрахунково-платіжних відомостей та інших документів з обліку праці та зарплати за спірний період, посвідчених належним чином. Сам по собі факт звільнення позивача з АТ "Укрзалізниця" не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Аналогічний правовий висновок, підстав для відступлення від якого не вбачила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду 10 жовтня 2019 року справи № 243/2071/18, висловлений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 408/3267/17,

від 08 квітня 2020 року у справі № 227/5138/18 та Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 408/2445/17-ц.

У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, на постанову Донецького апеляційного суду від 09 липня 2020 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для неї, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить

2 102 грн.

У цій справі ціна позову становить 21 056,09 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? ? 100 = 210 200 грн), а тому справа є малозначною.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу,

з оскарженим судовим рішенням і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання ОСОБА_1 на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для неї є безпідставними, оскільки в касаційній скарзі не наведено належного обґрунтування такого твердження.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 09 липня

2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат