Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.12.2019 року у справі №186/342/18
Ухвала КЦС ВП від 05.12.2019 року у справі №186/342/18

Ухвала

05 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 186/342/18

провадження № 61-21513ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року ухвалену у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля.

Позовні вимоги мотивувала тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 жовтня 2001 року по 18 лютого 2018 року. Під час перебування у шлюбі, сторони придбали автомобіль "Chevrolet Aveo", 2006 року випуску, який 17 листопада 2017 року був відчужений відповідачем без її відома.

Посилаючись на наведене, просила стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки "Chevrolet Aveo", 2006 року випуску у розмірі 53
802,95 грн.

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із зустрічним позовом про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя у сумі 7 087,91 грн та 1/2 частину заборгованості по кредитах у розмірі 10 572,09
грн., а всього - 17 660,00 грн; стягнути на його користь на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти, які ОСОБА_2 неправомірно отримала у період з грудня 2017 року по березень 2018 року у розмірі 19 743,40 грн; та кошти державної соціальної допомоги дітям-інвалідам з листопада 2017 року по березень 2018 року у сумі 7 260,00 грн, а всього - 27
003,40 грн, стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісяця починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від

02 листопада 2018 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного

майна подружжя, стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) з ОСОБА_2, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в межах місячної суми стягнення аліментів.

В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом - відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2018 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки "Chevrolet Aveo", 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, у розмірі 53 802,95 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 у якій він просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року та залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору в даній справі є вимоги: 1) за первісним позовом - про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля у розмірі 53 802,95 грн; 2) за зустрічним позовом: про стягнення грошових коштів (компенсації вартості 1/2 частини за спільного сумісного майна подружжя та 1/2 частини заборгованості по кредитах) у загальному розмірі 17 660,00 грн; про стягнення неправомірно отриманих аліментів та коштів державної соціальної допомоги у загальному розмірі 27 003,40 грн; про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від

07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від

29 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик