Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.12.2019 року у справі №361/6203/17

Ухвала

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 361/6203/17

провадження № 61-22540ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлака Олег Вікторович, державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Куценко Євгеній Олександрович про визнання договорів дарування та довіреності недійсними,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 15 грудня 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року з пропуском строку, установленого частиною 1 статті 390 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: заявнику необхідно надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку, сплатити судовий збір.

Зазначена ухвала неодноразово направлялась заявнику на єдину відому суду адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1, та зареєстрованого: АДРЕСА_2, проте поверталася на адресу Верховного Суду без вручення адресату з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до частини 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

ОСОБА_1 не повідомляла Верховний Суд про зміну свого місця проживання чи місцезнаходження та не вживала заходи для отримання судової кореспонденції, направленої на зазначену нею у касаційній скарзі та останню відому суду адресу.

У матеріалах касаційного провадження відсутні дані, які б надавали можливість сповістити ОСОБА_1 за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Станом на 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 не усунула недоліки касаційної скарги, встановлені в ухвалі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. З наведених підстав касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до положень частини 7 статті 185 ЦПК України повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого "Гуржій проти України", заява № 326/3,01 квітня 2008 року, "Олександр Шевченко проти України", № 8771/02, § 27,26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Тойшлер проти Германії" від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У зв'язку з цим суд зауважує, що ухвала Верховного Суду від 20 грудня 2019 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 грудня 2019 року, який є безкоштовним та загальнодоступним.

Проте заявник, направивши у грудні 2019 року касаційну скаргу, тривалий час не цікавилася її розглядом, хоча мала таку можливість, зокрема довідатися про судове рішення, що приймалось у її справі.

Таким чином, у цій справі суд забезпечив своєчасне надіслання заявнику свого рішення за єдиною відомою суду адресою, надавав строк для усунення недоліків касаційної скарги, не перешкоджав розумним зусиллям заявника отримати це судове рішення, однак заявник не скористалася своїми процесуальними правами, не проявила належної обачності у захисті своїх прав та не цікавилася станом відомого їй судового провадження, зокрема результатами розгляду своєї касаційної скарги.

Ураховуючи викладене суд вважає, що заявник може вважатись повідомленою для цілей цього провадження і повернення її касаційної скарги за таких обставин не є порушенням права на судовий захист, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь