Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.12.2018 року у справі №509/4842/17
Постанова ВП ВС від 24.04.2019 року у справі №509/4842/17

Ухвала

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 509/4842/17

провадження № 61-48457св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Штелик С.

П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідачі: Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Позовна заява мотивована тим, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є незаконною і немає законних підстав для її винесення, оскільки підставою для стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, і виконавчий збір обраховується від розміру таких фактично стягнутих сум, однак в процесі виконавчого провадження з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача не було стягнуто жодних сум.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2018 року у складі судді Гандзій Д. М. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач сплатив суму виконавчого збору, накладення якого він оспорював в цьому провадженні, свідомо, та на власний розсуд. Виконавчий збір є винагородою державному виконавцю за вчинення ним заходів примусового виконання рішення, враховуючи умови, створивши які, державний виконавець прямо виконував свої посадові обов'язки з виконання виконавчого напису нотаріуса, а той факт, що торги з реалізації арештованого майна не відбулися, не можуть належати до обставин, які звільняють боржника від сплати ним виконавчого збору за вказані дії державного виконавця з виконання виконавчого напису нотаріуса.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_3 закрито.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач є стороною виконавчого провадження, мав право оскаржити дії державного виконавця в порядку розділу VII ЦПК України, не скористався таким правом у встановлений термін, сам добровільно сплатив виконавчий збір та звернувся до суду в порядку позовного провадження, що суперечить закону.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що спір у цій справі щодо оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятої під час дії Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VII "Про виконавче провадження", є справою адміністративної юрисдикції незалежно від того, яким органом вона видана. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВеликоїПалати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 307/1451/15-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Відповідно до частини 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Оскільки ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 оскаржує постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року, зокрема, з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції, цю справу слід передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 509/4842/17 за позовом ОСОБА_3 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька Судді: А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П.

Штелик