Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.10.2018 року у справі №495/2999/17

Ухвала

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 495/2999/17

провадження № 61-3750ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.

розглянув касаційну скаргу старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Манзенюка Романа Миколайовича на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_6 на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Манзенюка Романа Миколайовича,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Київського ВДВС Одеського МУЮ МанзенюкаР. М. та просив суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від

28 березня 2016 року по виконавчому листу від 03 жовтня 2012 року № 2-5469/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, а виконавчий лист повернути до Київського відділу ДВС Одеського МУЮ для подальшого виконання.

Скаргу мотивовано тим, що Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 03 жовтня 2012 видано виконавчий лист № 2-5469/11 про стягнення грошової суми з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у розмірі 300 001,00 грн, на виконання якого Київським ВДВС Одеського МУЮ було розпочато виконавче провадження № 37123569.

07 квітня 2017 року ОСОБА_6 стало відомо, що старшим державним виконавцем Київського ВДВС Одеського МУЮ МанзенюкР. М. 28 березня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження",мотивовану тим, що боржник ОСОБА_7 померла

22 січня 2014 року. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

ОСОБА_6 зазначає, що вказана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відсутні причини для закінчення виконавчого провадження, вимоги виконавчого провадження допускають правонаступництво.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2017 року, яку залишено без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року, скаргу ОСОБА_6 задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця Київського ВДВС Одеського МУЮ Манзенюка Р. М. про закінчення виконавчого провадження від 28 березня 2016 року по виконавчому листу від 03 жовтня 2012 року № 2-5469/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, а виконавчий лист повернуто до Київського ВДВС Одеського МУЮ для подальшого виконання.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи скаргу, виходив з того, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є такою, що не відповідає обставинам справи та Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній нас прийняття постанови державним виконавцем), оскільки виконання обов'язків боржника у даному виконавчому провадженні допускає правонаступництво.

14 лютого 2019 року старший державний виконавець Першого Київського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Манзенюк Р. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року та відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_6 в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У заяві, доданій до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що старший державний виконавець Першого Київського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Манзенюк Р. М. вперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою 01 жовтня 2018 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, встановленого частиною 1 статті 390 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року касаційну скаргу повернуто заявнику, з підстав, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 393 ЦПК України. Вдруге заявником подано касаційну скаргу у листопаді 2018 року, яку ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року повернуто заявнику з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 та частини 6 статті 393 ЦПК України та роз'яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Заява старшого державного виконавця Першого Київського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Манзенюка Р. М. про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ураховуючи, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги старшого державного виконавця Першого Київського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області МанзенюкаР. М. на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому на підставі частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби.

Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяву старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Манзенюка Романа Миколайовича про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року задовольнити.

Поновити старшому державному виконавцю Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Манзенюку Романау Миколайовичу строк на касаційне оскарження ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2017 року та постанови апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Манзенюка РоманаМиколайовича на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_6 на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Манзенюка Романа Миколайовича.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М. Коротун

М. Є. Червинська