Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2018 року у справі №621/484/17

Ухвала

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 621/484/17

провадження № 61-35716св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" в особі Зміївського відділення Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", відповідач - ОСОБА_4, розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 червня 2017 року у складі судді Овдієнка В. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (далі - ПАТ "Харківгаз") в особі Зміївського відділення ПАТ "Харківгаз" до

ОСОБА_4 про відшкодування збитків у розмірі 84 227,63 грн у зв'язку з підключенням до газової мережі з порушенням положень Кодексу газорозподільних систем поза приладом обліку.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 09 червня 2017 року позов ПАТ "Харківгаз" в особі Зміївського відділення ПАТ "Харківгаз" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Харківгаз" в особі Зміївського відділення ПАТ "Харківгаз" 84 227,63 грн, нарахованих згідно з актом про порушення від 06 липня 2016 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 червня

2017 року залишено без змін.

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 червня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції з метою перевірки доводів касаційної скарги.

Отримавши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, суддею-доповідачем було виявлено, що провадження за касаційною скаргою було відкрито помилково, оскільки вона подана на судові рішення

у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 84 227,63 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн х 100 = 176 200 грн).

Апеляційним судом вказану справу не визнано малозначною, однак малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (Zubac v.

Croatia

(Зубак проти Хорватії), від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, ОСОБА_4 у касаційній скарзі посилається на те, що апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу скаржника без повідомлення його про дату і час розгляду справи, у зв'язку з чим порушив його конституційне право на судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 березня 2018 року про призначення справи до розгляду постановлено розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи спочатку вказана справа розглядалась апеляційним судом з викликом сторін, ОСОБА_4 належним чином був повідомлений про час та дату судових засідань, які були призначені на 31 серпня, 07 грудня 2017 року, 25 січня та 01 березня 2018 року, користувався своїми процесуальним правами, передбаченими ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою).

Однак, на момент винесення постанови судом апеляційної інстанції набрав чинності ЦПК України у редакції ~law20~ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", відповідно до положень якого апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, порядок розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 апеляційним судом не порушено.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Судом касаційної інстанції досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services

v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом помилково відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 червня 2017 року

та постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, касаційне провадження необхідно закрити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389,

пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області

від 09 червня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року закрити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк