Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.04.2018 року у справі №577/5484/16

Ухвала

27 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 577/5484/16-ц

провадження № 61-19651св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня

2017 року у складі судді Буток Т. А. та постанову апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Собини О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з

15 березня 1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2016 року.

За час перебування у шлюбі, ними було придбано майно, частину якого вони мають намір поділити мирним шляхом, а частину в судовому порядку.

Ними було придбано автомобіль "DAEWOO Lanos", реєстраційний номер

НОМЕР_2,2007 року випуску, вартістю 130 000,00 грн та автомобіль

ВАЗ 21063, режстраційний номер НОМЕР_1,1985 року випуску, вартістю

26 000,00 грн.

У серпні 2016 року ОСОБА_4 довідалася, що відповідач без її згоди продав автомобіль "DAEWOO Lanos" і коштами розпорядився на власний розсуд. Грошову компенсацію за 1/2 частину вказаного автомобіля у розмірі 65 000,00 грн вона не отримала. Автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, є неподільним майном і тому його поділ можливий лише шляхом визнання за одним із подружжя права власності на нього та сплатою іншому грошової компенсації у розмірі вартості 1/2 частини вказаного автомобіля.

ОСОБА_4 просила суд поділити майно, яке було придбано з відповідачем під час шлюбу та стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля "DAEWOO Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2, у сумі 65 000,00 грн та грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, у сумі 13 000,00 грн, а всього

78 000,00 грн, а також стягнути понесені судові витрати.

Підчас розгляду справи та, посилаючись на висновок експерта щодо вартості автомобілів, позивачка уточнила свої вимоги і просила стягнути грошову компенсацію за автомобіль "DAEWOO Lanos" у сумі 45 565,00 грн, за автомобіль ВАЗ 21063 у сумі 12 305,00 грн, а всього 57 870,00 грн.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 березня 2018 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.

Поділено майно, нажите під час спільного життя, стягнувши з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля "DAEWOO Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2, у сумі 45 565,00 грн та грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля

ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, у сумі 12 305,00 грн, а всього

57 870,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 578,70 грн судового збору.

Постановою апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2017 року залишено без змін.

12 березня 2018 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня

2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 07 лютого

2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У травні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, підлягає закриттю з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 є стягнення 1/2 частини вартості автомобілів на загальну суму 57 870,00 грн, у зв'язку з чим ціна позову у справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Також судом касаційної інстанції перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (Levages Prestations Services

v. France, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez De La
Torre v. Spain, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня

2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 07 лютого

2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, відкрито помилково, оскільки зазначені судові рішення не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому підлягає закриттю.

Керуючись статтею 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжяза касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 07 лютого 2018 року закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська