Історія справи

Ухвала КГС ВП від 31.01.2018 року у справі №906/10/16
Постанова ВГСУ від 10.11.2016 року у справі №906/10/16

Верховний

Суд

УХВАЛА

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 906/10/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України

(головуючий - Яценко О.В., судді - Корсак В.А., Ходаківська І.П.)

від 09.11.2017,

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

до 1) публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз",

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут",

про стягнення 9 777 225,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Верховного Суду України заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі №906/10/16.

Заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі №906/10/16 подана з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження зазначених підстав для подання заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі №906/10/16 до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 21.06.2016 у справі № 910/2334/16 та від 19.12.2016 у справі № 910/9223/16.

27.12.2017 заяву згідно підпункту 6 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

На підставі підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) підставою для подання заяви про перегляд рішень господарських судів є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі № 906/10/16, у якій подано заяву про перегляд судового рішення, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 1 918 455,60 грн пені, 406
851,70 грн 3% річних та 1 578 642,12 грн інфляційних втрат, у зв'язку з несвоєчасною оплатою природного газу відповідно до договору № 13-145-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в позові, Вищий господарський суд виходив з того, що оскільки, державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, то відповідач не може впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що також виключає можливість нарахування та стягнення штрафних санкцій за вказаний позивачем період.

У справі № 910/2334/16, судове рішення у якій надано для порівняння Вищий господарський суд України погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині стягнення 1 130 616,96 грн пені та 77 216,37
грн 3% річних, виходив з того, що прострочення оплати послуг з транспортування природного газу навіть на незначний строк є підставою для нарахування сум штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних, які були стягненні рішенням суду першої інстанції з урахуванням здійсненого перерахунку.

У справі № 910/9223/16, у якій було розглянуто позов про стягнення пені в сумі 28 226,66 грн, 3% річних у розмірі 17 118,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 28 091,30 грн за несвоєчасну оплату послуг з транспортування природного газу на підставі договору на розподіл природного газу №14-68-ТБ від 30.01.2014 і судове рішення у якій надано для порівняння, Вищий господарський суд України, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, керувався положеннями ст.ст. 611, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та відповідними пунктами укладеного між сторонами договору вказав на правильність та обґрунтованість нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання умов договору.

Порівняння змісту зазначених постанов Вищого господарського суду України зі змістом постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки у справі, судові рішення у якій переглядаються, та у справах, за результатами розгляду яких ухвалені надані для порівняння судові рішення, не є тотожними зміст позовних вимог, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, а судами встановлені різні фактичні обставини.

Відповідно до статті 11121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, статтями 11116, 11121, Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017), суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи № 906/10/16 до провадження Касаційного господарського суду.

2. Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І.Ткач