Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.06.2021 року у справі №916/795/21

УХВАЛА

14 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/795/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Товариство "ВОСТОК"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі

за позовом Громадської організації "Товариство "ВОСТОК"

до Одеської обласної державної адміністрації

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської організації "Товариство "ВОСТОК" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/795/21, подана
05.05.2021.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 916/795/21 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 у справі № 916/795/21, якою відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації "Товариство "ВОСТОК" про забезпечення доказів у справі №916/795/21.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Можливість перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні доказів судом апеляційної інстанції встановлено пунктом 2 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд вказаних ухвал процесуальним законодавством не передбачений.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від
30.03.2021 у справі № 916/795/21 в апеляційному порядку не переглядалась, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою в цій частині.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/795/21.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/795/21, якою відмовлено Громадській організації "Товариство "ВОСТОК" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство "ВОСТОК" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 у справі №916/795/21 з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Судом встановлено, що ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Громадській організації "Товариство "ВОСТОК" про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство " ВОСТОК" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 у справі №916/795/21 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 2 270 грн та доказів надсилання (листом з описом вкладення) відповідачу копії апеляційної скарги з додатками до неї протягом 10 днів з дня вручення копії зазначеної ухвали. Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що 26.04.2021 на електронну адресу апеляційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в додатках до якої містилися лише докази надсилання (листом з описом вкладення) відповідачу копії апеляційної скарги.

Разом з тим, скаржник замість подання суду доказів сплати судового збору, вдруге звернувся до апеляційного суду з клопотанням звільнити його від сплати судового збору, в обґрунтування якого він посилається на те, що постанова Верховного Суду у справі № 904/2404/18 від 09 листопада 2020 року наголошує, оскільки положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" не встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності тлумачити норми права на користь) особи, що звернулася з заявою про забезпечення доказів, адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Враховуючи викладене заявник просить звільнити його від сплати судового збору.

Оскаржуваною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від
29.04.2021 відмовлено Громадській організації "Товариство "ВОСТОК" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від
30.03.2021 у справі № 916/795/21 та додані до неї документи повернуто Громадській організації "Товариство "ВОСТОК" на підставі частини 2 статті 260 та частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не усунув недоліки поданої апеляційної скарги у встановлений строк.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним і наведені скаржником у заяві про усунення недоліків підстави для звільнення від сплати судового збору не кореспондується із зазначеним вище переліком підстав, визначених у частині 1 статі 8 Закону України "Про судовий збір".

Судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки скаржник не навів наявність таких умов, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у задоволенні даного клопотання відмовлено.

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За змістом частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У зв'язку з тим, що у встановлений строк з моменту отримання ухвали скаржник не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.04.2021 повернув апеляційну скаргу Громадській організації "Товариство "ВОСТОК" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 у справі № 916/795/21.

Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину 2 статті 260 та частину 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України шляхом повернення апеляційної скарги у зв'язку з тим, що скаржник у строк, визначений судом, не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме не подано доказів сплати судового збору у розмірі 2
270,00 грн.

За змістом частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Товариство "ВОСТОК" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/795/21, у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Товариство "ВОСТОК" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2021 та ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 916/795/21.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 4 (чотирьох) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай