Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.10.2018 року у справі №820/3226/18

УХВАЛА

18 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/3226/18

адміністративне провадження №К/9901/63419/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №820/3226/18 за позовом Приватного нотаріуса Вовчанського районного нотаріального округу ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу,

УСТАНОВИЛ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від
14.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
05.09.2018 у справі №820/3226/18.

У квітні 2018 року, Приватний нотаріус Вовчанського районного нотаріального округу ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в якому просила суд:

-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного упраління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 29.12.2017 року №Ф-00021305 щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 18800,87 грн. ;

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області №ЕВ-064-13-05 від 29.12.2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1880,09 грн.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018, залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від
05.09.2018, позов задоволено повністю.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015 р. повноти та своєчасності нарахування і сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2015 р. по
31.12.2015 р.

За результатом перевірки складено Акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. повноти та своєчасності нарахування і сплати єдиного соціального внеску за період з
01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. " № 19850/20-40-13-05/НОМЕР_1 від 14.11.2017 року.

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення пункту 2 частини статті 7 Закону України від 08.07.2016 року №2464-VІ у редакції Закону України від
28.12.2014 р. № 77- VІІІ, пункту 3 частини 5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449, в результаті чого встановлено заниження задекларованої суми єдиного внеску за 2015 рік всього в сумі 18800,87 грн., в тому числі за січень 2015 р. занижено на 2222,80 грн., за лютий 2015 р. занижено на 2222,80 грн., за березень 2015 р. занижено на 2222,80 грн., за квітень 2015 р. занижено на 2222,80 грн., за травень 2015 р. занижено на 2222,80 грн., за червень 2015 р. занижено на 2222,80 грн., за липень 2015 р. занижено на 2222.80 грн., за серпень 2015 р. занижено на 2222,80 грн., за вересень 2015 р. занижено на 2167,28 грн., за жовтень 2015 р. занижено на 2167.28 грн., за листопад 2015 р. занижено на 2167,28 грн., за грудень 2015 р. завищено на 5483,37 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області були винесені:

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29.12.2017 року №Ф-00021305 на суму 18800,87 грн. ;

- рішення №ЕВ-064-13-05 від 29.12.2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1880,09 грн.

Разом з тим, судами зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від
29.12.2017 року №Ф-00021305 на суму 18800,87 грн. та рішення №ЕВ-064-13-05 від
29.12.2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1880,09 грн. винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області всупереч приписів чинного законодавства.

Колегією суддів встановлено, що в акті перевірки жодних зауважень з боку податкового органу щодо своєчасності та форми подання податкових декларацій про майновий стан і доходи у спірному періоді не наведено, протиправність формування показників відображених у вказаній декларації щодо визначення суми чистого оподатковуваного доходу чи не підтвердження такого доходу первинними документами бухгалтерського обліку контролюючим органом не зазначено.

Головне управління ДФС у Харківській області, не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №820/3226/18, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позивних вимог повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №803/325/18 є майнова вимога про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.12.2017 року №Ф-00021305 щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 18800,87 грн. ; та визнання протиправним та скасувати рішення №ЕВ-064-13-05 від 29.12.2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1880,09 грн. Загальна сума оскаржуваних податкових рішень 20680,96 грн.

Отже рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №820/3226/18 не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №820/3226/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова