Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.10.2018 року у справі №0870/9122/12

УХВАЛА

27 лютого 2019 року

Київ

справа №0870/9122/12

адміністративне провадження №К/9901/3082/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від
28.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі №0870/9122/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 зазначена касаційна скарга залишена без руху, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження і вказані відповідачем підстави для поновлення цього строку визнані неповажними.

Особі, яка подала касаційну скаргу, встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк, упродовж якого остання мала право вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження.

Копія ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержана контролюючим органом 11.02.2019.

26.02.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання, у якому відповідач, порушуючи питання про поновлення строку касаційного оскарження, окрім обставин, які вже зазначались при зверненні до касаційного суду в обґрунтування наявності підстав для поновлення цього строку та були визнані судом неповажними, посилається на те, що судовий збір не було своєчасно сплачено через арешт бюджетного рахунку, з якого сплачується судовий збір, та в підтвердження чого надано копії листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва, направлених в період з вересня по листопад 2018 року.

В той же час, як наголошувалось в ухвалі Верховного Суду від 31.01.2019, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити своєчасне (без суттєвих, невиправданих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, вимог процесуального закону, зокрема стосовно форми та змісту касаційної скарги (надання документа про сплату судового збору), дотримання строку касаційного оскарження, для чого як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, у повній мірі використовувати засоби та можливості, передбачені законодавством.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, суд касаційної інстанції, також зазначав, що органи державної влади (податкові органи зокрема), які мають однаковий обсяг прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи та діють як суб'єкти владних повноважень, звертаючись до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

До того ж Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44,45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228. При цьому, позивач мав право у межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору і виконання інших грошових зобов'язань, зокрема щодо стягнення коштів з податкового органу на підставі виконавчих документів.

Відтак зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення касаційної скарги та дотримання строку касаційного оскарження, що, в свою чергу не може ставитись в залежність від правовідносин, у які позивач вступає в інших сферах його діяльності (з приводу зобов'язань за виконавчими документами і їх примусового виконання тощо), оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Зважаючи на викладене, зазначені позивачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі №0870/9122/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко