Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.12.2020 року у справі №480/2959/20

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 480/2959/20

адміністративне провадження № К/9901/1053/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Уханенка С. А., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі №480/2959/20 за позовом ОСОБА_1 до Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

11 січня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
06.01.2021).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії було задоволено.

Визнано протиправними дії Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України щодо не проведення виплати ОСОБА_1 у день звільнення всіх належних грошових сум.

Зобов'язано Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України (73000, м. Херсон, вул. В. Гошкевича, 11а, код ЄДРПОУ 23311274) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 17.01.2018 по 27.02.2020.

На зазначене рішення суду Азово-Чорноморським регіональним управлінням Державної прикордонної служби України подано апеляційну скаргу 22.09.2020 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2020 року визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року неповажними, в задоволенні клопотання Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року у справі №480/2959/20 - відмовлено та апеляційну скаргу залишено без руху.

09.11.2020 року Азово-Чорноморським регіональним управлінням Державної прикордонної служби України подано платіжне доручення про сплату судового збору №3479 від 30.10.2020 року у розмірі 1261,20 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року, заявник зазначає, що в період відведений для апеляційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року по справі №480/2959/20, фаховий представник з юридичною освітою і відповідною кваліфікацією, який міг би написати, оформити та встановленим порядком подати апеляційну скаргу на вищевказане рішення, у Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України був відсутній, інші посадові особи, зокрема керівник не мали такої змоги з огляду на відсутність необхідних знань.

Суд в ухвалі від 11 листопада 2020 року вказав, що із змісту матеріалів справи та клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення не вбачається будь-яких причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Отже, оскільки рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року не переглядалось судом апеляційної інстанції, то наразі воно не підлягає касаційному оскарженню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Частиною 3 статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року по справі № 480/2959/20, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, встановлені ст. 295 КАС України, є неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказав, що у в період відведений для апеляційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від
31.07.2020 року по справі №480/2959/20, фаховий представник з юридичною освітою і відповідною кваліфікацією, який міг би написати, оформити та за встановленим порядком подати апеляційну скаргу на вищевказане рішення, у Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України був відсутній (наказ про відпустку з 11.08.2020 по 12.09.2020). Інші доводи скаржника зводяться до незгоди з прийнятим, судом першої інстанції судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 295 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Причини, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, скаржником не зазначені.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Також, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є неповажними.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди правильно застосували положення пункту 4 частини 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич С. А. Уханенко Н. В. Шевцова