Історія справи

Постанова ВП ВС від 03.04.2019 року у справі №823/94/18
Ухвала КАС ВП від 20.09.2018 року у справі №823/94/18

УХВАЛА

23 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 823/94/18

адміністративне провадження № К/9901/61106/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 823/94/18

за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алексєєва Максима Юрійовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", про визнання протиправним та скасування рішення;

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду (суддя Рідзель О. А.) від 22 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі Собківа Я. М., Петрика І. Й, Сорочка Є. О.) від 30 травня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алексєєва Максима Юрійовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк", в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алексєєва Максима Юрійовича від 27 листопада 2016 року № 32576883 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570);

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 17660928 про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством КБ "Приватбанк" права власності на квартиру АДРЕСА_1, що здійснений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвим Максимом Юрійовичем.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про відсутність у відповідача правових підстав проводити державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, оскільки на час проведення державної реєстрації на спірне майно був чинним Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого для забезпечення кредитів в іноземній валюті", крім цього, реєстрація права власності на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки була здійснена без дотримання умов договору іпотеки та не була пов'язана всупереч діючому законодавству із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. При цьому, в квартирі зареєстровані інші особи, права яких порушені.

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 345 КАС України.

7. Станом на 23 листопада 2018 року відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

ІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не є законом з питань майнового забезпечення кредиторів, а регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав;

- Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не регулює порядок вчинення реєстраційних дій нотаріусом. Сама ж реєстрація дія повністю відповідає чіткому алгоритму послідовних дій державного реєстратора визначених спеціальними нормативно-правовими актами;

- Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не зупиняє та не змінює дії решти нормативно-правових актів, у тому числі тих, що регулюють порядок проведення державної реєстрації, як наслідок, не може бути мотивом та правовою підставою для відмови у прийнятті заяви на проведення реєстраційної дії та відмови у державній реєстрації;

- нотаріус, як державний реєстратор не має права на безпідставну відмову у прийнятті заяви на проведення реєстраційної дії, а також на відмову у державній реєстрації. Кожне рішення повинно прийматись в межах та на підставі визначених законом. За даних обставин у нотаріуса не було можливості прийняти інше рішення, яке б відповідало закону та не ставило під сумнів правомірність такої дії;

- приватним нотаріусом не порушено норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127;

- порушено правила цивільної юрисдикції, оскільки порушений позивачем спір випливає, насамперед, з договірних відносин і не є публічно-правовим, а тому спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Така правова позиція у спорах дій державного реєстратора висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 14 червня 2016 року (справа № 21-41а16).

ІІІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді при розгляді матеріалів справи встановила, що скаржник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій в тому числі з мотивів порушення судом правил предметної юрисдикції.

10. Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

11. Згідно з ч. 1, 4 ст. 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в ч. 1, 4 ст. 347 КАС України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у ч. 1, 4 ст. 347 КАС України.

12. За таких обставин та враховуючи, що Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, що відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 823/94/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись ст. 248, 346, 347 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Справу № 823/94/18 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алексєєва Максима Юрійовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", про визнання протиправним та скасування рішення, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб