Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2018 року у справі №815/6301/17

УХВАЛА

20 квітня 2018 року

Київ

справа № 815/6301/17

провадження № К/9901/47431/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року у справі за позовом Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бессарабія-Агро", про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Державна фіскальна служба України звернулась до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 1 листопада 2017 року ВП № 55011033 про відкриття виконавчого провадження.

Суд до участі у справі в якості третьої особи залучив ТОВ "Бессарабія-Агро".

Позов мотивований тим, що у виконавчому провадженні ВП № 55011033 існують дві постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме від 1 листопада 2017 року та від 22 листопада 2017 року, що суперечить Закону України "Про виконавче провадження".

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29 грудня 2017 року позов задовольнив і скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 1 листопада 2017 року ВП № 55011033.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції послався на те, що оскаржувана постанова не може вважатись такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано. Суд дійшов висновку, що скасування постанови від 1 листопада 2017 року усуває допущені державним виконавцем порушення Закону України "Про виконавче провадження".

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 5 березня 2018 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року та ухвалив рішення про відмову в позові.

Своє рішення суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 1 листопада 2017 року ВП № 55011033 оформлена відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 5 серпня 2016 року № 2432/5. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що обидві постанови у виконавчому провадженні ВП № 55011033 прийнятті відповідно до виконавчого листа № 815/1504/17, однак оскаржувана постанова від 1 листопада 2017 року прийнята раніше постанови від 22 листопада 2017 року.

У поданій 5 квітня 2018 року касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року.

В касаційній скарзі автор посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.

Скарга обґрунтована неповнотою та необ'єктивністю з'ясування обставин справи.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень органу державної виконавчої служби, а рішення судів попередніх інстанцій, які оскаржуються, прийняті за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року у справі № 815/6301/17 за позовом Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бессарабія-Агро", про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець