Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №814/1308/17

УХВАЛА

03 травня 2018 року

Київ

справа №814/1308/17

адміністративне провадження №К/9901/48745/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від
01.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
21.03.2018 у справі №814/1308/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2015 №25361705 щодо нарахування транспортного податку за 2015 рік у сумі 25000грн.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 01.11.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27.04.2015 №25361705. В решті позовних вимог відмовив

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.03.2018 залишив постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Миколаївській області 19.04.2018 року звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №814/1308/17 є вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2015 №25361705, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання по транспортному податку за 2015 рік в сумі 25000грн., що у розумінні пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ незначної складності.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі К/9901/6583/18 (804/4351/16), від 20.02.2018 у справі К/9901/2256/17 (876/17620/16) та від 27.03.2018 у справі К/9901/26693/18 (820/9521/15).

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 27.04.2015 №25361705 про нарахування транспортного податку за 2015 рік, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Миколаївській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 у справі №814/1308/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк