Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2020 року у справі №9901/372/20

УХВАЛА

22 липня 2021 року

м. Київ

справа № 9901/372/20

адміністративне провадження № К/9901/24554/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №9901/372/20 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслано засобами поштового зв'язку
02.07.2021).

У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Апарату Верховної Ради України, в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України у вигляді не приведення у відповідність статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розміщеної на офіційному веб - порталі Верховної Ради України "Законодавство України" https://zakon. rada. gov. ua, до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у редакції відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від 17.06.2020 року;

- зобов'язати Апарат Верховної Ради України розмістити на офіційному веб - порталі Верховної Ради України "Законодавство України" https://zakon. rada. gov. ua статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у чинній та діючій редакції;

- визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України у вигляді не приведення у відповідність статті 286-1 Кримінального кодексу України, розміщеної на офіційному веб - порталі Верховної Ради України "Законодавство України" https://zakon. rada. gov. ua, до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від
17.06.2020 року;

- зобов'язати Апарат Верховної Ради України виключити статтю 286-1 з Кримінального кодексу України, розміщеному на офіційному веб - порталі Верховної Ради України "Законодавство України" https://zakon. rada. gov. ua.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України у вигляді не приведення у відповідність статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розміщеної на офіційному веб - порталі Верховної Ради України "Законодавство України" https://zakon. rada. gov. ua, до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у редакції відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від 17.06.2020 року. Зобов'язано Апарат Верховної Ради України розмістити на офіційному веб - порталі Верховної Ради України "Законодавство України" https://zakon. rada. gov. ua статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у чинній та діючій редакції. Визнано протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України у вигляді не приведення у відповідність статті 286-1 Кримінального кодексу України, розміщеної на офіційному веб - порталі Верховної Ради України "Законодавство України" https://zakon. rada. gov. ua, до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від
17.06.2020 року. Зобов'язано Апарат Верховної Ради України виключити статтю 286-1 з Кримінального кодексу України, розміщеному на офіційному веб - порталі Верховної Ради України "Законодавство України" https://zakon. rada. gov. ua.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1681 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Апарату Верховної Ради України згідно квитанції №615Р-ТКЕ9-16К6-5СЕ3 від 24.11.2020 року.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року було скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 та 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5, 6, 9 КАС України, статей 13 та 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.

Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №9901/372/20 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич