Історія справи

Ухвала ВП ВС від 05.02.2020 року у справі №9901/261/19
Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №9901/261/19
Ухвала ВП ВС від 13.01.2020 року у справі №9901/261/19

УХВАЛА

20 травня 2019 року

Київ

справа №9901/261/19

адміністративне провадження №П/9901/261/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді Юрченко В. П.,

Суддів: Васильєвої І. А., Гончарової І. А., Пасічник С. С., Хохуляка В. В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов вказаний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому він просив:

- визнати протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від
19.04.2019 в частині визначення рейтингових результатів виконаного 29.10.2019 практичного завдання на етапі іспиту у межах оголошеного 03.04.2017 конкурсу щодо добору кандидатів на посаду судці місцевого суду, за якими ОСОБА_1 отримав 86 балів, а загалом 168,125 балів;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України у пленарному складі переглянути рішення щодо результатів виконаного ОСОБА_1 іспиту практичного завдання у межах оголошеного 03.04.2017 конкурсу щодо добору кандидатів на посаду судді місцевого суду шляхом порівняння виконаного практичного завдання із виконаними практичними завданнями конкурсантів, які отримали найвищі бали (перші 10) за єдиним об'єктивним критерієм: чи було кандидатами застосовано усі вимоги пункту 6 розділу 5 Положення "Про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді", що має виявити рівень практичних навичок та умінь написання тексту судового рішення кандидатами з урахуванням повної відповідності виконаного ОСОБА_1 практичного завдання вимогам цього Положення, a також з урахуванням повної відповідності виконаного ОСОБА_1 практичного завдання вимогам статті 374 КПК України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2019 відкрито провадження у даній справі.

Разом із вказаним позовом позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Вищій кваліфікаційній комісії суддів України проводити конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого загального суду у межах оголошеного
03.04.2017 конкурсу щодо добору кандидатів на посаду судді місцевого суду.

На обґрунтування заяви позивач, вказуючи про його усвідомлення щодо неможливості забезпечення його позову відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, здійснює посилання на частину 2 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування правил міжнародного договору, яким вважає, що в даному випадку підлягає застосування Конвенція з прав людини та основоположних свобод. При цьому, як на можливість задоволення його заяви про забезпечення позову, позивач у заяві посилається на Рішення Європейського суду у справі Джабарі проти Туреччини, заява №40035-98, параграф 48, - ".. стаття 13 гарантує доступність на національному рівні засобу реалізації конвенційних прав та свобод, у який би формі вони не захищались на національному рівні. Таким чином, ефективність Статті вимагає встановлення національного засобу захисту, який дозволить компетентним національним органам мати справу із суттю відповідної конвенційної скарги та надавати відповідний захист..". З огляду на наведене твердження Європейського Суду, вважає, що ефективність у його справі може бути досягнута лише тоді, якщо після розгляду позову у нього буде ефективна можливість продовжити участь у конкурсі на посаду судді із відповідним більшим балом. Натомість, після призначення новообраних суддів на посаду згідно конкурсу, в якому він також приймав участь, йому буде фактично неможливо або, істотно ускладнено виконати рішення суду, оскільки вакансії будуть заповнені кандидатами і результати перегляду його практичного завдання не будуть мати сенсу.

Розглянувши заяву позивача, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

Враховуючи зміст заяви позивача та законодавчі обмеження Верховний Суд не може задовольнити вказану заяву позивача про забезпечення позову в даній справі.

Також не підлягають застосуванню висновки Європейського суду по правам людини під час розгляду справи Джабарі проти Туреччини, заява №40035-98, зокрема у параграфі 48, з огляду на те, що дана справа стосувалась питання депортації і заборони катування, права на ефективний судовий захист і непоправний характер шкоди, що загрожує заявниці під час такої депортації. Європейський Суд в даній справі оцінював ризики за наслідками прийнятих рішень повноваженими органами Туреччини після депортації заявниці до країни походження, - Ірану, в якій їй загрожувала фізична розправа, наслідком чого могла бути смерть особи.

Керуючись статтями 151,154,294 Кoдексу адміністративнoгo судoчинства України -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову у справі №П/9901/261/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів.

Головуючий суддя В. П. Юрченко

Судді: І. А. Гончарова

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

В. В. Хохуляк