Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №420/1363/19
Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №420/1363/19

УХВАЛА

21 січня 2020 року

Київ

справа №420/1363/19

адміністративне провадження №К/9901/362/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці Державної митної служби на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №420/1363/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених митних платежів у розмірі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000197/2 від 28.01.2019, стягнення надмірно сплачених митних платежів у розмірі 144000грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позову.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000197/2 від
28.01.2019.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Одеська митниця Державної фіскальної служби 27.12.2019 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №420/1363/19 є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000197/2 від 28.01.2019 та стягнення надмірно сплачених митних платежів у розмірі 144000грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Визначаючи митну вартість на рівні митної вартості раніше ввезеного автомобіля, відповідач не вказав умов поставки товару, комерційних умов тощо, не зазначив докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, тобто фактично митним органом було проведено порівняння товарів лише за вінкодом, та визначено митну вартість товару без врахування специфіки ввезеного позивачем товару, зокрема, його пошкоджень та технічного стану.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №420/1363/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000197/2 від 28.01.2019, стягнення надмірно сплачених митних платежів у розмірі 144000грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Разом з касаційною скаргою митним органом заявлено клопотання, в якому відповідач просить здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши Одеську митницю Державної фіскальної служби на правонаступника - Одеську митницю Державної митної служби.

Відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Клопотання Одеської митниці Державної митної служби про здійснення процесуального правонаступництва - задовольнити.

Замінити Одеську митницю Державної фіскальної служби її правонаступником - Одеською митницею Державної митної служби.

Відмовити Одеській митниці Державної митної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №420/1363/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених митних платежів у розмірі.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду