Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2018 року у справі №806/2924/17

УХВАЛА

16 травня 2018 року

Київ

справа №806/2924/17

адміністративне провадження №К/9901/50216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

під час розгляду касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - управління Держгеокадастру) на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Держгеокадастру про визнання дій неправомірними, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до заяви від 12 червня 2017 року,

встановив:

Житомирський апеляційний адміністративний суду ухвалою від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу управління Держгеокадастру залишив без руху та надав десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання документа про сплату судового збору та конкретизації вимог особи, яка подала апеляційну скаргу.

Цей же суд ухвалою від 16 квітня 2018 року відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу управління Держгеокадастру на підставі частини 2 статті 298, пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд визнав, що апелянт у визначений ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року строк не усунув недоліки апеляційної скарги.

Управління Держгеокадастру не погодилося з цим рішенням і 04 травня 2018 року подало касаційну скаргу про його скасування. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає про наявність складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади, відсутність коштів на рахунку Головного управління за напрямом їх використання - сплату судового збору, що є об'єктивними причинами неможливості сплати цього платежу.

Колегія суддів перевірила наведене в касаційні скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійде висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За частинами другою, третьої цієї статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених пункту 5 частини 1 статті 333 КАС , якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що апелянт подав апеляційну скаргу без сплати судового збору, йому було вказано на цей недоробок і надано час для його усунення. Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Скаржником не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану апеляційну скаргу в визначеному законом порядку. Відтак у зв'язку з невиконанням вимог закону та вимоги судової ухвали суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу. Факт несплати судового збору та зазначення мотивів, через які суд відмовив звільнити апелянта від сплати судового збору, у касаційній скарзі не заперечуються.

Такі обставини дають підстави вважати, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанції не є незаконним, правильне застосування ним норм права є очевидним і не викликає розумних і об'єктивно спроможних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Касаційна скарга не містить аргументів та суджень, достатніх для визнання її вимог обґрунтованими.

Зазначене у своїй сукупності робить неможливим відкриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - управління Держгеокадастру) на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Держгеокадастру про визнання дій неправомірними, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до заяви від 12 червня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко