Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.04.2021 року у справі №620/6372/20

УХВАЛА

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 620/6372/20

адміністративне провадження № К/9901/13125/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 620/6372/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), третя особа - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №59511698 від 02 грудня 2020 року, винесену головним державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Глущенко Інною Петрівною.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що заяву про примусове виконання постанови ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 21 травня 2019 року №007 було подано стягувачем у визначений законодавством строк.

У відповідача не було законних підстав для повернення вказаної заяви стягувачу, у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження" постанова ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 21 травня 2019 року №007 підлягає примусовому виконанню, а тому відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02 грудня 2020 року ВП №59511698.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII передбачено право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення у випадках.

Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Крім того, як вбачається з ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, справу № 620/6372/20 судом віднесено до категорії малозначних та розглянуто в порядку спрощеного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №620/6372/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СудіМ. В. Білак О. А. Губська Ж. М. Мельник-Томенко