Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.09.2018 року у справі №750/5197/18

УХВАЛА

18 вересня 2018 року

Київ

справа №750/5197/18

адміністративне провадження №К/9901/60916/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа ОСОБА_4, в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15 травня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м.

Чернігова.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 15 травня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м.

Чернігова.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року залишити в силі.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби, а рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується, прийняте з особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухваленої у цій справі Київським апеляційним адміністративним судом постанови і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець